(03-02-2023 16:32)digitalproject писал(а):  Так, пам'ятається, колись розглядав застосування LT1166, але вже не пам'ятаю, чому відклав це на потім....

да эта микросхема реализует принцип "динамического смещения", наиболее широко эту идею продвигал Дуглас Селф, так как динамическое смещение имеет следующие преимущества:
* ток более постоянен, чем классический умножитель Vbe,
* ток совершенно не зависит от температуры,
* установка тока линейно!! зависит от опорного напряжения. Умножитель Vbe имеет нелинейную(экспоненциальную) зависимость.

какие недостатки именно при реализации токового динамического смещения реализованного в LT1166 (USA 1997год):
Управление осуществляется с резисторов, которые подключены последовательно силовым транзисторам и нагрузке, а это значит в момент перехода каскада ВК в класс АВ(т.е. переключения) будет значительно увеличиваться его влияние на цепь смещения, т.е. он будет тянуть выходной каскад в класс В, из-за чего могут проявляться в значительной степени кроссоверные искажения. Именно поэтому в даташите ЛинеарТехнолоджи рекомендует эту микросхему использовать с ВК на вертикальных мосфетах, т.к. они могут работать в линейном режиме при значительно больших токах чем биполярные.

наверно самым распространненным вариантом динамического смещения в аудио пользуется Марк(который Левинсон) , он эту систему для Крелл много лет дорабатывает, у него уже плата динамического смещения больше платы самого усилителя - хороший повод для меня его потроллить , но он не унывает ....

P.S. на самом деле я предложил вариант динамического смещения не в выходном каскаде, а в драйверном каскаде, т.к. он работает все время в классе А в отличии от выходных транзисторов, а поддержание начального тока для транзисторов ВК в классе АВ осуществляется с точностью не более 2% перекомпенсации. Но и в таком решении тоже есть недостаток - бОльшая частотная зависимость, из-за чего растет нелинейность усиления до охвата ООС.

До речі, дякую. Мені таки вдалося досягти того, що Io при зміні температури з 25 до 75 градусів залишається 177+/-0.26мА.
Чарівні пенделі - вони такі
Усього треба було змінити колекторні резистори у інвертуючих транзисторів дифкаскаду з 1,8к на 2,2к.

Це добре.
Але, як не називай ланзароподібних, вони потребують стабілізації режиму вихідного каскаду підсилювача напруги (у Вас від Q7 аж до Q12) від температури і часу. Ваша схема того не забезпечує.
Також, "послідовний дифкаскад" (Q9, Q11 та Q10, Q12) не найкраще схемотехнічне рішення, з огляду на його внесок у спектр нелінійних спотворень.
І щодо утилізаціїї такої скаженої кількости транзисторів. Нижче чотири транзистори дають 80 дБ підсилення
   
Звісно, це лише концепт, але маєте привід подумати.

Стабільність у часі складно промоделювати, а стабільність за температурою симулятор показує дуже непогану. І 0 на виході та струм спокою стоять у дуже невеликих межах.
У будь-якому разі треба перевіряти на залізі.

А не дасте посилання на статтю? Схема на зображенні цікава, але хочеться прочитати весь матеріал.

Щодо спектру нелінійних спотворень, симулятор показує такі картинки (на потужності 1W та 200+W):
   
   

Зрозуміло, що симулятор відрізняється від реального заліза, але, сподіваюся, не принципово.

(06-02-2023 13:42)digitalproject писал(а):  Стабільність у часі складно промоделювати..

Там не тільки у часі, а й від зміни напруги живлення. Ток спокою вихідних транзисторів буде дрейфувати, оскільки напруга в мережі нестабільна, а стабілізація току ПН(підсилювача напруги) в Ланзарі відсутня, як така, на відміну від більшості несиметричних рішень, де одне плече ПН підперте джерелом току.
У мене в саморобному сабвуфері встановлений Ланзар і я замахався з тим током спокою.

(08-02-2023 13:52)VNV73 писал(а):  Там не тільки у часі, а й від зміни напруги живлення. Ток спокою вихідних транзисторів буде дрейфувати, оскільки напруга в мережі нестабільна, а стабілізація току ПН(підсилювача напруги) в Ланзарі відсутня, як така, на відміну від більшості несиметричних рішень, де одне плече ПН підперте джерелом току.
У мене в саморобному сабвуфері встановлений Ланзар і я замахався з тим током спокою.

Я думаю, що з цією проблемою не зіткнуся, оскільки в мене передбачено блок живлення зі стабілізацією вихідної напруги.

Ось, до речі, схема Borbely, із якої я взяв парочку рішень. Там теж немає стабілізації струму спокою підсилювача напруги.

  SCH-5.pdf (Размер: 147.46 Кб / Загрузок: 15)

Там у схемі є помилка. Той, хто її перемальовував, закоротив правий вхід дифкаскаду на землю, потім одразу зробив друковану плату та понюхав диму. Тоді він прийшов на форум і спитав, чи не допоможе йому хтось. Власне, там я цю схему побачив.