(16-01-2016 16:35)Comandante писал(а): 04. Українська офіційна ліцензія виготовлена в Голандії (з усіма атрибутами фірмовості)
У вас точно оба IFPI голландские? У меня есть это издание. Там матрица EMI Holland, но отпечатан диск в Украине. Поздние допечатки уже были чисто украинскими. Так что чистая лицензия, с плюшками в виде фирменной матрицы.
(16-01-2016 16:35)Comandante писал(а): Трохи прозівав
14 січня 1991р. світ почув легендарну "Innuendo" в запису і аранжировці якої приймали участь абсолютно всі учасники. Пісня стала пешим синглом з одноіменного альбому.
Маю сингл.
Та чотири варіанти альбому "Innuendo".
01. Голандський першопрес.
02. Голівуд рекордз першопрес (зі старим логотипом)
03. Голівуд рекодз пізніше видання, рік невідомий (з новим логотипом).
04. Українська офіційна ліцензія виготовлена в Голандії (з усіма атрибутами фірмовості)
(16-01-2016 20:44)Yarilo писал(а): У вас точно оба IFPI голландские? У меня есть это издание. Там матрица EMI Holland, но отпечатан диск в Украине. Поздние допечатки уже были чисто украинскими. Так что чистая лицензия, с плюшками в виде фирменной матрицы.
Мабуть у нас з вами ідентичні видання. Так і є як я зазначав у попередньому пості. Офіційна Українська ліцензія зі всьома атрибутами фірменності.
01. LW04
Матрица: Mediamotion, Голландия
02. RJ00
Пресс: ЗАО "Ноiпрокс", Украина (г. Львов. По данным на 2000 г - не работает). Источник: Таможня Украины
Купував, випадково. Не зміг пройти повз в ту мить, як на нього попав взір.
Костя, голандець і американець першопреси звучать ніби однаково, в крайньому випадку я різниці не почув. А от другий американець з новим логотипом Голівуд Рекодз, відрізняеться від них в сторону меншої динаміки, особливо внизу і трохи випертою серединою. Це порада тим, хто буде купувати. Запитуйте у продавця про логотип, старий чи новий, бо вони може й незнають самі, а інколи косять під дурачка, говорячи просто - Голівуд Рекодз. Українська ліцензія теж не фонтан, звук менш цікавий чим на першопресах і навідь чим на другому американці. Мабуть вже ремастоване видання.
Але я купую все, що попадаєть під руку, не дивлячись ні на що. Керуючись тільки бажанням.
Що до самих синглів. Дві вищезазначені пісні на синглах звучать по іншому. Такого звуку я не зустрічав ні на одному релізі альбома. Купуючи просто так до колекції навідь не здогадувався. Коли приніс додому, слухав відкривши рота з мурашками по шкірі.
Цього дня 18 січня, рівно один рік назад, Браен Мей виконує знамениту "Love Of My Life" в Лондоні, під час Европейського туру та туру по Сполученому Королівстві.
На перший погляд ролик як ролик, казалося що нічого особливого, але це тільки на перший погляд. Подобається атмосфера залу, з перших акордів Мея всі заспівали так, ніби вони це роблять кожного дня, в такт, в ноти, з такою ж ліричністтю.
Ну і під кінець ролика невеличкий сюприз, я концівку переглянув декілька раз і протирав очі, чи не помилився я.
Виявилось ні. Це було несподіванкою.
Минулого разу були сингли, а сьогодні маємо невеличкий юбілей, рівно 25 років тому в Об'єднаному Королівстві вийшов в світ альбом "Innuendo" ("Намек" рос.).
Мабуть це дійсно був натяк на те, що в складі "Queen" Фредді Меркюрі записував свій останній альбом.
(04-02-2016 20:48)Comandante писал(а): Минулого разу були сингли, а сьогодні маємо невеличкий юбілей, рівно 25 років тому в Об'єднаному Королівстві вийшов в світ альбом "Innuendo" ("Намек" рос.).
Мабуть це дійсно був натяк на те, що в складі "Queen" Фредді Меркюрі записував свій останній альбом.
Знаєте, тільки дуже сильні люди, будучи впевненими стовідсотково, що з дня на день вони покинуть цей світ, віддаючись до кінця тому, чому присвятили все своє життя на на цьому світі.
Мабуть це чи найголовніша ознака, яка заслуговує поваги.
29 квітня 1985р. в Сполученому Королівстві, а 7 травня вже й Сполучених Штатах, вийшов дебютний сольний альбом Freddie Mercury під назвою "Mr.Bad Guy". Як засвідчують деякі джерела, планувалась участь в запису пісень для цього альбому й Майкла Джексона, в його студії, але за словами Фредді, там його кіт почував би себе не досить затишно. Тому Меркюрі було принято рішення відмовитись від попереднього плану.
Надалі кілька композицій в вигляді реміксів звучали в різних сольних збірках. Наприклад "Mr. Bad Guy" окрім цього альбому, виходила в:
The Freddie Mercury Album
The Great Pretender
Solo
The Solo Collection
Lover Of Life, Singer Of Songs: The Very Best Of Freddie Mercury
21 травня 1982р. оголошено про офіційний реліз найскандальнішого студійного альбому Hot Space.
Без сумніву претендуючий на назву з приставкою "най-" або "самий-" https://en.wikipedia.org/wiki/Hot_Space
Рок-отшельник.
Самая загадочная и таинственная личность в Queen - Джон Ричард Дикон. Которому кстати 19 августа исполнилось 65. С тех пор как ушел Фредди Мекюри о нем почти нигде не слышно.
Вот что удалось раскопать немного:
rollingstone.ru писал(а):Джон Дикон
Басист Queen Джон Дикон написал несколько важных хитов группы, например «Another One Bites The Dust», «I Want To Break Free» и «You're My Best Friend» . Он участвовал в концертном трибьюте Фредди Меркури в 1992 году и он присоединился к оставшимся участникам и Элтону Джону в 1997, чтобы сыграть «Show Must Go On» . После этого он как сквозь землю провавлился. За последние 15 лет гитарист Брайан Мэй и барабанщик Роджер Тейлор множество раз выступали как Queen, у них было всемирное турне и выпуск альбом с Полом Роджерсом, но Дикон отказался участвовать в чем-то подобном. Ни одной его фотографии последнего времени мы обнаружить не смогли. Шкала Барретта: 9.* Дикон заслужил звание истинного рок-отшельника. Он не пришел на посвещение Queen в Зал Славы Рок-н-ролла. Судя по всему, для него Queen умерли вместе с Фредди Меркури. Возможно, бас-партии к «Tie Tour Mother Down» с Адамом Ламбертом — не его способ проводить время.
* писал(а):Шесть лет назад скончался основатель Pink Floyd Сид Барретт, который провел 40 лет в статусе самого известного рок-отшельника. Бесчисленные фэны и журналисты стекались к его дому в Кембридже все эти годы в надежде хотя бы одним глазком увидеть знаменитого музыканта, но большинство ушло ни с чем. Не считая пары снимков папарацци, ему удавалось избегать прессы десятилетиями.
Барретт — это, наверное, самый яркий пример рокера, который предпочел уйти в тень после того, как стал знаменитым, но он точно не единственный. Некоторые, как Дэвид Боуи или Агнета Фальтског из ABBA, продолжали появляться на людях и после того, как перестали записывать музыку и давать интервью. Другие, как бывший басист Queen Джон Дикон, для публики просто-напросто исчезали.
Вот наш гид по 13 музыкантам, которые добровольно ускользали из под фокуса внимания. Каждого оцениваем по шкале Барретта, от 1 до 10. «1» означает, что артист в меру пассивен и не склонен к общению с прессой; «10» означает почти полное исчезновение а-ля Сид. Дополнительные очки присуждаются за непоявление на собственном чествовании в Зале Славы Рок-н-ролла.
Фотографию тоже удалось найти. Если верить ее автору, то датирована она сентябрем 2015 г. То есть на ней ему 64.
Интересное фото.
Ходят слухи, что с Фредди они были большими друзьями.
