(31-10-2012 13:41)Тибетский Ламер писал(а):  Вважаю, що в достатній мірі володію російською мовою, для того щоб точно, гарно і в повній мірі викладати свої думки і почуття. Але рідною, мовою на якій думаю, для мене є українська.
З почуття поваги до співрозмовника, що розмовляє російською, я не стаю в принципову "позу" і спілкуюсь з ним на його ж мові. Але маю тверде переконання, що людина мусить в повній мірі володіти автохтонною мовою країни, в якій ця людина проживає. Посадових осіб, чиновників та політиків, це стосується ще в більшій мірі.

Многие (практически все) в нашей стране владеют двумя зыками. И это очень хорошо. Но родным все же для каждого является один.
По поводу этики: я не вижу ничего предосудительного в том, что каждый из собеседников разговаривает на своем родном языке (если конечно собеседник дает понять что понимает и согласен), так можно наиболее точно выразить свои мысли. Ибо в любом случае словарный запас родного языка выше.