Завжди були, є і будуть одні - цінувальники якості і ті, другі - кому якість не головне.
Другі можуть ніколи не пробувати (на слух, на смак, на дотик) якісних, дорогих речей чи музики. Докажіть такому, що риба фугу по ціні .... краще хеку, годинник Касио краще Командирских, спінінг і котушка брендові краще ніж "но нейм" і т.д. Поки він сам не спробує, не покористується, не послухає, і, головне, щоб воно його "зачепило" - він казатиме що то гроші на вітер.
А перші для себе встановили пріоритети і від них не відступають (по можливості).
А загальна світова тенденція - дешевизна, спрощення. В машинах, меблях, одежі...
Це зачепило і музику.
Хоча все залежить від Виконавця, від його Слухача. Важко уявити, щоб Андреа Бочеллі записав дешевий, лажовий диск... А комусь піде по-простіще - його слухачі на мп3 і так "схавають".
Все вирішує клас Виконавця, його аудиторія і гроші. Якщо ми не купуватимемо фірмові якісні диски - ми похоронимо останніх...