О Искусстве :

Лариса Радченко, в мае презентовавшая свой сборник "Пташині клітки ребер" и долго отвечавшая "не пишеться..", выложила сегодня новое стихотворение.

Вот оно :

піфія


дощ не суцільний: складається з крапель і брил
кисень та водні два зв’язані клятвою мертвою
вивчи зі мною напам’ять наймення вітрил
білих трикутників вітру складну геометрію

кожен відмінок лягає в свої стільники
бджоли ховають нектар у криницях під бровами
я би хотіла прийняти імення ріки
тої, що робить звичайні тростини цукровими

не діалог це, безглузде лише інтерв’ю
ти мене довго не бачив, скажи, чи я виросла?
ні, тільки збільшилась в розмірі. я тебе вб’ю
тільки для користі. знай, ти заражений вірусом

крихітним зернятком злості з білка й днк
зародком гніву, наповненим гноєм і лімфою
я заслуговую квітів – букета, вінка
я відчуваю і передбачаю, я піфія