"...
Невідома сила підняла мене у повітря і кинула обличчям на бруківку. То солдат з роздільної смуги врізав мені, коли я зупинився, чоботом під сраку, щоб я проходив. Коли я підвівся з бруківки, Сталіна вже не було. Сталін як крізь землю провалився. Я втер юшку і озирнувс на кривдника. Солдат наставив на мене карабіна і сказав:
- Іди і не обертайся!
Зад у мене на дощ болить й досі, той чобіт переламав мені крайній хребець. Дупа болить не лише на дощ, а взагалі на будь-яку переміну погоди, також на зміну Уряду, на кожне скликання Верховної Ради, і на кожного нового Президента.
Тепер я думаю, що той солдат з карабіном був моїм янголом-охоронцем і врятував мені життя, бо хоча б ще одну мить я дивився б у вічі Диявола, я би вмер від щастя, просто там, на Красній площі.
..."
(Юрка Іллєнка
доповідна Апостолові Петру
Автопортрет Альтер Его (Себе Іншого) внатурЄ
роман-хараман
Книга 1)