Тайдзы!

Я видавав/редагував/писав в цю... ну, можна сказати й ґазету (взагалі-то слово «ґазета» походить від італійського «gazzetta» – листок з новинами за одну ґазету (дрібну мідну монету)), хоча я його завжди називав журналом. І журнал «Аутсайдер» мені дійсно подобався! І себе з ним ідентифікував (звідси мій тутешній псевдоним).

«Aвтентичний блюзмен - и всё?» – Хе-хе-хе! Все одне, що сказати «Всього лише Бог?» Автентичний блюзмен – вид у природі такий саме рідкісний, як, скажімо, й цілісна людина.

Битва титанів: Андрій Орел vs. Андрея Горохова (це я про «музыкальные ресурсы»).

Аналізу й розгляд музичного явища у всіх його повноті Ґорохов часто підмінював (пишу «підмінював», оскільки його музична проґрама «Музпросвет», уривок з якої ви тут наводити, минулого року припинала своє істнування) широким узагальненням, яке мало підпорядковуватися його «відчуттю», таким собі художнім жестом (дозвольте нагадати, що Ґорохов – художник). Та сама рецензія на Яндеків диск “When I Took That Train” (2005) завершується словами: «О том, что он не понимает, что делает, и речи быть не может, он настоящий колдун.» Слово «колдун» у термінах автора рецензії синонімічне слову «ґеній» (можливо, ви не дочитали до цих слів, оскільки читали lastfm.ru, а не muzprosvet.ru).

«"А какое это имеет отношениe к Blues?" – вполне уместен.» – Так само, як, сподіваюсь, і моя відповідь: найбезпосередніший має стосунок.

Від обговорення «Евробачення» (й иншого телевізору) прошу звільнити мене – не маю ані бажання, ані часу.