Долго не мог найти, вот почитайте:
- Вони м’ясні.
- М’ясні?
- Так, вони зроблені з м’яса.
- Із м’яса?!
- Безсумнівно. Ми виловили кілька екземплярів з різних частин планети, доправили на борт нашого корабля-розвідника і як слід дослідили. Вони повністю м’ясні.
- Але це неймовірно! А як же щодо радіосигналів? Послань до зірок?
- Для спілкування вони використовують радіохвилі, проте сигнали надсилають не самі. Сигнали надходять від машин.
- Отож хто будує ці машини? Ось із ким ми маємо контактувати!
- Вони ж і будують. Що я тобі втовкмачую. М’ясо будує машини.
- Нісенітниця! Як може м’ясо виготовити машину? Ти хочеш, щоб я повірив у мисляче м’ясо.
- Та нічого я не хочу, так і є. Ці істоти – єдина мисляча раса в тому секторі, і вони зроблені з м’яса.
- Може, вони як орфолеї? Ну, знаєш, вуглецевий інтелект, який у процесі розвитку проходить м’ясну фазу?
- Ні. Вони народжуються м’ясом і помирають м’ясом. Ми вивчали їх у ході декількох їхніх життєвих циклів, які, до слова, зовсім коротенькі. Ти хоч уявляєш, скільки живе м’ясо?
- О, змилуйся… Гаразд, може вони лише частково з м’яса. Знаєш, як ведділеї. М’ясна голова з електронно-плазмовим мозком всередині.
- Та ні! Ми спочатку теж так вирішили. Але кажу ж, ми дослідили їх. Вони – м’ясо як із зовні, так і всередині.
- Що, немає мозку?
- Ох, мозок на місці. Але він з м’яса! Оце я тобі й пояснюю!
- Тоді… що продукує думки?
- Не розумієш, так? Мозок продукує думки. М`ясо.
- Думки в м’яса! Ти хочеш, щоб я повірив у розумне м’ясо!
- Так, розумне м’ясо! М’ясо, яке відчуває. М’ясо, яке любить. М’ясо, яке мріє. І все це – нічого крім м’яса. Втямив нарешті?
- Бігме! Ти не кепкуєш? Вони зроблені з м’яса!
- Ну нарешті. Вони натурально зроблені з м’яса, і намагаються вийти з нами на контакт вже протягом ста років.
- Господи. І що це м’ясо хоче від нас?
- Спершу - поспілкуватися. Тоді, гадаю, дослідити Всесвіт, зв’язатися із вченими з інших світів, мінятися ідеями та інформацією… Як завжди.
- І нам доведеться спілкуватися з м’ясом…
- Отож бо. Цього вони й просять у тих радіоповідомленнях. «Агов! Є хто живий? Є хто дома?». І різна така дурня.
- Тобто, дійсно розмовляють? За допомогою слів, ідей, концепцій?
- Ну так. Особливо з іншим м’ясом.
- Ти щойно казав, що вони спілкуються через радіохвилі.
- Так, але що, по-твоєму, звучить в ефірі? М’ясні звуки. Типу плямкання, коли лупиш одним шматком м’яса об інший. Так вони й перешльопуються одне з одним. Можуть навіть співати, пропускаючи повітря крізь своє м’ясо.
- Боженько! Співоче м’ясо. Це вже занадто. І що ти порадиш?
- Офіційно чи неофіційно?
- І так і сяк.
- Офіційно, ми зобов’язані налагоджувати контакт, вітати і реєструвати будь-яку мислячу расу в цьому секторі, без упереджень, страхів і потурань. Неофіційно, моя порада - зітрімо всі записи про них і забудьмо все це.
- Я сподівався, що ти так скажеш.
- Це негарно, але всьому є міра! Ми що, дійсно хочемо спілкуватися з м’ясом?
- Стовідсотково, твоя правда. Що б ми їм сказали? «Привітики, м’ясо! Як справи?». І скільки планет вони встигли заселити?
- Одну-єдину. Вони можуть переміщатися від планети до планети в спеціальних посудинах для м’яса, але не можуть жити в них постійно. І, будучи м’ясом, вони можуть пересуватися тільки в просторі С. Що обмежує їхню швидкість до світлової і робить їхні шанси самотужки вийти на контакт мізерними. Безкінечно мізерними.
- То ми просто прикинемося, ніби у Всесвіті нікого нема.
- Ага.
- Жорстоко. Але ж зізнайся, ну кому хочеться тусуватися з м’ясом? А ті, кого брали на борт, вони точно нічого не пам’ятають?
- Якщо й пам’ятають, їх вважатимуть психами. Ми розгладили їхнє м’ясо в голові так, що вони думають, ніби ми їм наснилися.
- М’ясо бачить сни. Ми снимося м’ясу, га-га-га!
- …І тепер весь сектор на карті можна позначити як незаселений.
- Чудово. Узгоджено, офіційно і неофіційно. Справу закрито. Якісь інші цікавинки на тамтій стороні галактики?
- Так, сором’язлива але мила воднева особа з сузір’я Дев’ятого класу, зона 445. Виходила на контакт кілька галактичних циклів тому, тепер знову хоче дружити.
- Ну, вони завжди щось крутять.
- Та облиш! Ти ж уяви, яким тужливим, яким холодним був би Всесвіт, якби ми були в ньому самотні…
http://y1n.livejournal.com/12676.html
Естественных дел мастер...
"...обучение редко приносит плоды кому-либо, кроме тех, кто предрасположен к нему, но им оно почти не нужно..." (Гиббонс)