Чому не витримають, це спеціально призначені для цього транзистори,
Вони поширені і застосовуються в багатьох сучасних підсилювачах в тому числі і для розкачки паралельних транзисторів.
MJ15025, MJ15024 а цих Ви думаєте ставити по всі 8 на канал?
Якби там не було розсічених радіаторів, таких би транзисторів вистачило б і по парі на канал, ну для надійності по дві пари (для 4Ом).

Я думав над скороченням кількості вихідних, але чи не впаде потужність (а в стоці в кліпінг УНЧ майже неможливо)? По дві пари на канал - тобто по одному на радіатор буде непогано. Це потребуватиме зміни обвязки вихідних? І чи при таких змінах не буде самозбудження?

Кількість вихідних транзисторів там не задля потужності. Ну по перше слід звернути увагу на опір в емітерах - воно велике 1Ом.
Справа в тому, що таким чином, інженери зменшили, вірніше розподілили ток між транзисторами, що дозволило розширити діапазон їх лінійної роботи, крім того підвищилася надійність у разі КЗ в навантаженні. Але не все так просто,
для того щоб це працювало правильно, транзистори повинні бути ідеално підібрані, що в разі 8101/02 малоймовірно. Кліппіровать підсилювач може і без навантаження по досягненню Р-Р напруги живлення.
Зміни обв'язки виходніков це не зажадає, тільки зміни опорів в емітерах. З точки зору стійкості (самозбудження) варіант з меншою кількістю транзисторів краще, так як сумарна ємність менше.

s28, завязывайте с избыточным цитированием. Для того чтобы ответить на сообщение вовсе не нужно целиком цитировать предыдущее!
Пока подчистил, в следующий раз вынесу Предупреждение.

Емітерні резистори тоді які 0,22Ом, чи 0,33Ом?
Чи потрібно змінювати опір базових резисторів (наприклад з 3,3 до 4,7 Ом)?

(06-10-2014 11:00)s28 писал(а):  Емітерні резистори тоді які 0,22Ом, чи 0,33Ом?
Чи потрібно змінювати опір базових резисторів (наприклад з 3,3 до 4,7 Ом)?

Все залежить від кількості транзисторів у кінцевих парах.
Далі проводиться вибір робочої точки на ВАХ (початок лінійної дільниці). Потім за отриманим початковим струмом, вибирається опір резистора, з умовою що на ньому має падати 25-30мВ.
Базові резистори так само треба прорахувати, виходячи з ємності та струму через перехід кінцевого транзистора, але як правило можна обмежитися стандартною величиною, або зовсім їх виключити.

Планується по дві пари на канал. Можете дати посилання на джерело розрахунку?

Посилання на багато розумних книжок дати складно, потрібен ще й досвід.
У вашому випадку, добре підійде стандартний варіант (для двох транзисторів у плечі) 0.47 Ом. При падінні на них 30мВ, струм спокою буде 60мА через кожен транзистор - що прийнятно.

О дуже дякую!!! І базові резистори лишаємо як є?

Так.
А що з радіаторами?

В Одиссее-021 никак не стабилизирован ток диффкаскада, что влечёт за собой дрейф нуля в такт с изменением напряжения в сети.
Решить данную проблему не сложно, слегка модернизировав запитку ДК. Для этого, параллельно С9,( С10 правый канал) ставим стабилитроны 27В-1 Вт. Резисторы R11(R14) ставим 2,7кОм, а R12(R13) меняем на 18кОм.
Один из главных недостатков 021-го введение темброблока в ООС мощника. Для того, что бы обеспечить какие-то приличные диапазоны регулировки НЧ-ВЧ, конструкторам пришлось увеличить общее усиление, принеся в жертву глубину ООС и общую линейность усилителя. Общее усиление составляет 168 раз, в то время, как типовое для УМЗЧ - 20-30.
Если этот темброблок упразднить, то можно будет увеличить общую линейность схемы.

Выходники менять обязательно, так как зависимость усиления от тока коллектора у 8101\8102 никудышняя и как правильно говорил AVM - эмиттерные резисторы лучше уменьшить до 0,22-0,33 Ома. Правда при этом придётся вносить коррективы в токовую защиту. Базовые резисторы можно оставить как есть.

КТ940\КТ9115 можно не трогать. Но если руки чешутся, то хорошей альтернативой могут быть 2SA1210/2SC2912. У них хорошее усиление по току(100-400), хорошая частотка (150МГц) и небольшая ёмкость коллектор-база(4-7пФ).
В предвыход можно и те что Вы хотели и те, что советовал АVM. По усилению и его линейности вариант Андрея интереснее. Если Вас смущает их высокая граничная частота, то можете попробовать 2SA1837/2SC4793.

(06-10-2014 21:35)AVM писал(а):  Так.
А що з радіаторами?

дві пари транзисторів на канал. тобто по одному на радіатор. чи є якісь проблеми?

(05-10-2014 10:10)AVM писал(а):  Из советских, КТ602БМ следовало бы заменить ну хотя бы на КТ961Г.

Андрей, а я б их не трогал. Для термостабилизирующего транзистора желательны транзисторы с бОльшим падением напряжения на переходах(плавность регулировки и её диапазон). КТ602 - как раз такой.

---

(03-10-2014 10:10)s28 писал(а):  зустрічав на форумах використання MJE340, MJE350 (гранична частота 10МГц). + є

Это неправильные варианты. Для усилителя напряжения по схеме с ОЭ должны выполняться следующие требования - высокая граничная частота, большое усиление по току, малая ёмкость коллектор-база(для снижения Миллеровского эффекта).
Чем из вышеперечисленного могут похвастать MJE340/350? А ничем...

-темброблока вже давно нема. Як тоді збільшити лінійність підсилювача?
-що міняти в захисті по току?
Доречі, аналогічна схема в УНЧ Феникс - 200У 010С, там навіть темброблок в ООС. ФЕНИКС 50У-008С та ФЕНИКС УМ-005 мають нормальний пред з темброблоком.

Цитата:влечёт за собой дрейф нуля в такт с изменением напряжения в сети.
Решить данную проблему не сложно, слегка модернизировав запитку ДК. Для этого, параллельно С9,( С10 правый канал) ставим стабилитроны 27В-1 Вт. Резисторы R11(R14) ставим 2,7кОм, а R12(R13) меняем на 18кОм.

В цілому вірно, але це не повне вирішення проблеми, потрібно для живлення ДК ставити ГСС.
І проблема не тільки в дрейфі нуля.
Обв'язка ДК просто безграмотна, але це не складно усунути,
просто дотримати елементарні речі, і добитися мінімального дрейфу і без інтегратора і без конденсатора в колі дільника ОС.
Можна поставити ГСС,
А в колектори ще пару транзисторів з ОБ.
І навантажувати все це на симетричну навантаження, а не на тільки струмове дзеркало.
Це класика японських підсилювачів 80тих минулого століття.
В ПН так само другий ДК і йому симетричну нагрузку.
Але що залишиться від оригіналу?

Цитата:Один из главных недостатков 021-го введение темброблока в ООС

Тембров уже нет - об этом было раньше.

Цитата:Правда при этом придётся вносить коррективы в токовую защиту.

А вона взагалі є в цьому підсилювачі?

Цитата:КТ940\КТ9115 можно не трогать. Но если руки чешутся,

З їх Н21 = 50? І це транзистор для УН?
Ще б рекомендував збільшити струм і ДК і буфферного каскаду після ПН.

Цитата:дві пари транзисторів на канал. тобто по одному на радіатор. чи є якісь проблеми?

можна і так.

(06-10-2014 22:37)AVM писал(а):  В цілому вірно, але це не повне вирішення проблеми, потрібно для живлення ДК ставити ГСС.

ГСТ - это конечно лучше, но уже даже при использовании параметрического стабилизатора в запитке ДК, последнему уже совсем хорошо, чем вообще без ничего. И при удачно подобранном сопротивлении эмиттерного резистора (резистивного ИТ), симулятор рисует итоговые результаты не хуже, чем с полноценным ИТ. И это не удивительно, поскольку изменение тока через транзисторы ДК крайне небольшое.
Что касается тока ДК, то штатно он 1,5мА и это маловато, действительно. Но его увеличение до 2,5-3мА потребует пересчета эмиттерных резисторов ТЗ и УНа.

(06-10-2014 22:37)AVM писал(а):  А в колектори ще пару транзисторів з ОБ.

Сам люблю каскоды, но в данной схеме - это как хрустальные стаканы в заводской столовой - красиво, но не практично и материально ущербно.

(06-10-2014 22:37)AVM писал(а):  З їх Н21 = 50? І це транзистор для УН?

Это да, но Оно гарантировано работает со штатной коррекцией. Попытки поставить лучшие транзисторы иногда приводят к возбудам.

в 021: затримка, термозахист. А vt18? vt19 захист від постоянки?

(06-10-2014 22:37)AVM писал(а):  А вона взагалі є в цьому підсилювачі?

Там в каждом канале с двух эмиттерных резисторов снимается для неё напряжение.

---

(06-10-2014 23:04)s28 писал(а):  А vt18? vt19 захист від постоянки?

Нет - это транзисторы токовой защиты.
Защита от постоянки - это VT23. Правда он срабатывает на "минус" на выходе. А как обстоит дело с положительным напряжением, непонятно.

"Якщо параллельно С9 ставим стабилитроны 27В-1 Вт. Резисторы R11(R14) ставим 2,7кОм, а R12(R13) меняем на 18кОм."

Тоді яка напруга буде в КТ1? і чи не треба два стабілітрони послідовно ставити?

(07-10-2014 14:25)s28 писал(а):  Тоді яка напруга буде в КТ1? і чи не треба два стабілітрони послідовно ставити?

В КТ1 будет 27В. Последовательно не нужно. Влияет не столько величина этого напряжения, сколько значение тока через транзисторы диффкаскада. А оно задаётся резистором R12.
Так вот, напряжение то в точке КТ1 хоть и понизилось до 27В, но и сопротивление резистора R12 предлагается уменьшить с 33кОм до 18кОм для сохранения прежнего тока на уровне 1,5мА. Конечно, можно и увеличить ток до 2,5мА, но тогда требуется пересчет других элементов схемы.