Певний час відслуховував перероблені ЦАП, робив у них деякі нехитрі зміни, оцінював результат в надії підвести звучання до більш універсального і нейтрального.
У всіх моїх ЦАП вихід реалізований без використання розділювального конденсатора.
Почерк звуку в великій мірі визнають конденсатори живлення мікросхем ЦАП і аналогової частини. Мається на увазі саме про вплив конденсаторів, адже в основній мрі звук визначається використаними мікросхемами ЦАП, ЦФ, операційниками і реалізацією розведення живлень і сигналів. В меншій конденсаторами і ще в меншій резисторами.
1. ЦАП на PCM63.
Остаточно витягнув звідти ЦФ SM5813 поставив поряд з платою цифрового входу SM5842 + синхронний реклокінг сигналу LRCK з виходу ЦФ на тригері 74SN74. Джерело тактування - виділений приймачем сигнал MCK (мастерклок).
В специфікації на ЦФ вказується немалий розкид наростання фронту цього сигналу + я вислуховував з реклокінгом, без - з ним значно краще, акуратніше, достовірніше. На моє переконання реклокінг має бути тільки синхронний. Отже або заводити такт від клока звуковушки (що я в майбутньому і зроблю) або подати виділений з приймача SPDIF - що я зробив тепер.
Пробував ставити в апаголову частину в живлення замість електролітів різні інші конденсатори - папір в маслі, лавсан, поліпропілен. До всього претензії - щось надто м"яко і рихло, щось надто грубо і крикливо.
В результаті повислуховував різні електроліти і поставив туди найбільш умісні по звуку.
Поки відклав, але, по результатах експериментів з ЦАП на АД1860 в майбутньому спробую в аналогове живлення ПСМ63 паралельно електролітам поставити плівкові аксіальні з аналогових частин філіпса десь на 22 нФ.
2. ЦАП на АД1860. Його слухав тривалий час. Потім пробував також поставити в живлення аналогової частини замість електролітів різні конденсатори. також до всього є питання.
Потім пробував підперши електроліти 4 шт Мундорф Мкап. Спочатку сподобалось - величезна детальність, розширенн і ясність.
Але коли став слухати тривалий час - мене такий звук, як з використанням тільки однієї плівки втомлює... Детальність, розширенн і ясність присутня в повній мірі.
Але тональний баланс трохи перекошений..
Якщо ставити тільки папір в маслі, той який у мене був, в тому числі БОШ 60-х років - питання до ВЧ.
Плівка явно втомлює..
В результаті рідпер вибрані найбільш підхожі по звуку електроліти зовсім невеликим номіналами папів в маслі БМ-2/МБМ 50 нФ в підпорку до електролітів 100 мкФ сподобалось найбільше.
Я не прибічник підпорки одних конденсаторів іншими, але, результати виходять такі.
Якщо конденсатор великим номіналом 100 мкФ підпирати 1 мкФ - є трохи каші і кривості.
Якщо 100 мкФ підпирати 0,05 мкФ негативних ефектів, наче не чутно.
Тільки в одних ЦАП на 1540Д в живлення один тільки папір в маслі став ну просто ідеально і ніяких електролітів там по можливості не потрібно. До ВЧ питань нема ніяких - все чудово.
В ЦАП на АД1860 замість вбудованих в мікросхему операційників поставив окрему пару ОП42 в металі для перетворення струм/напруга. І пара ОП37 в ФНЧ.
Пробував експериментувати з конденсаторами і підпорками в різних каскадах аналогової частини: а. живлення мікросхем ЦАП, б. живлення операційників перетворення струм/напруга. в. живлення вихідного фільтра.
З експериментів найбільший ефект відчутний в живленні мікросхем ЦАП (а) ~80%. В (б) - 15% і в (в) - 5%.
Результат цілком прогнозований, ще в книжці 50-х років писалось, що в вхідних каскадах мають стояти найкращі деталі, а в вихідних можуть стояти простіші.
В АКАЙ на виході стоїть ФНЧ на JRC5532. Там є кнопочка "ДАК дірект". Також вона є на пульті ДУ.
З допомогою цієї кнопочки вибирається вихід - тільки з пари оп42 в металі перетворення струм/напруга. Або з виходу ФНЧ на 1 шт 5532 - додатковий каскад на середніх операційниках.
Скільки я її не клацав, зміни помітні зовсім мінімум.
А якщо в перетворенні I/U замінити оп42 на оп37 - зміни помітні в великій мірі. Я уже не кажу про заміну їх на 5532.
З підпорками в аналоговому живленні мікросхем ЦАП 1860 конденсаторами БМ-2/МБМ 50 нФ тональнйи баланс підрівнявся, став більш натуральним і природнім.
Слухав вечір більш фоново і потім годину вдумливо - різні стилі і напрямки грають достойно, звук ні скільки не втомлював.
З"явився краще виражений бас. Хоча де йому братись від 50 нФ судити важко. напевне, при мінімальних струмах і така ємність є не малою для НЧ.
З недоліків - трохи обвалені ВЧ, хоча раніше на 1860 їх було вище криші. Можливо, зміни тонального балансу так вплинули, - ВЧ стали більш натуральними чи то що. В принципі я ще крутив атенюатор акустики, потрібно слухати ще.
Ну і звук трохи зажатий і замилений.
Але, це відповідний вплив радянських деталей на звук - багато разів перевірено.
Сподіваюсь, знаду в майбутньому інші кращі по звуку конденсатори папір в маслі і спробую туди впихнути)
В принципі отриманий результат мене цілком влаштовує.
Послухав ряд знайомих пісень, - додалось звуків, інструментальних партій і тому подібного.
І ще, сюди також вставлений реклокінг на 74SN74.
3. Маю для переробки апарат на ПСМ58. Окрема вдячність власнику, що надав. Якийсь там онкіо інтегра. Ще вищий за АКАЙ і важить стільки само)
Але без боковин і верхньої кришки з листа металу 8 мм)
Всередині СМ5813 + 2*ПСМ58 + 4 спарених дешевих операційники JRC, найменування не пам"ятаю... По параметраз як LM338, наростання напруги 5 В/мс. А на виході один спарений 5532.
Де логіка, - ставити на вхід погані, а на вихід кращі..?
Як звучить? Як на мене - ніяк...
Чомусь виникає аналогія з абудованою системою і акустикою Тойоти Кемрі в6. Наче й рівно, але пластмасово. Наче акуратно, але похабно... Наче звуки є, а суть губиться...
В принципі нічого дивного, по реалізації цей апарат значно простіший акая, хоча конденсатори там нчікони. В місцях де в акаї блекгейти - там мюзи. Живлення все зліплене в купу, нічого не розділено...
З"явиться трохи часу - займуся доробкою і переробкою. Планую поставити туди 4 шт оп42 так, щоб можна було конденсатор на вихід не ставити, плату цифрового входу. Напевне реклокінг, роздільну стабілізацію живлення і тому подібне.
