[/quote]
Повністю згідний.

Як кажуть "хороша ложка к обеду". Бачив в 1991 році на власні очі практично "живий труп" (вистояти концерт з кривляннями Тернера та постійною разбалансованістю групи (+ повна відсутність драйву) було дуже тяжко)... Після цієї поїздки на DP поставив хрест (благо є творчiсть з 1969 до "made in Japan").
Все IMHO.
[/quote]

Дуже даремно поставили хрест. На початку 90-х це було незрозуміле утворення, позбавлене натяку на творчість і з малопривабливим майбутнім. Достатньо послухати і подивитись концерти 1993 року - повний занепад Коли на початку 1996 року до рук потрапив Перпендикуляр, навіть не став слухати. Побачивши Морза на обкладинці лише подумав: "От клоуни, скільки ще часу вони будуть шмагати загнаного коня". У вересні подзвонив друг з Києва і запросив на концерт ДП - відмовлятись було незручно, та й до Києва давно не їздив. Тоді й вирішив послухати Перпендикуляр, щоб хоч впізнати на концерті нові пісні. Я взагалі нічого хорошого не очікував, у тут таке... ВАУ! Група з приходом Морза просто засяяла, фантастичні композиції, нечуваний драйв, оригінальне виконання. Я був просто вражений! Знову заграв Лорд, чия роль у ДП 1984-93 зводилась до фонового музиканта!
А концерт у Києві був феєричний! На жаль, єдиний коли з ДП до України приїздив Лорд. З тих пір стараюсь не пропускати їх жодного концерту і з радістю купую їх нові платівки. З найулюбленіших - Bananas (шедевр з першої до останньої ноти!) і Now What?!