Приколы нашего серпентария
|
Автор |
Сообщение |
Sergio AS
Ветеран
    
Откуда: Львов
Сообщений: 501
Репутация: 383
|
Re: Приколы нашего серпентария / 10-02-2010 17:52
За віконцем весна розквітала
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало
Величезним кухонним ножем
Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині
Пролетіло життя мов хвилина
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів.
І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твоє серце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.
Ти далеко тепер, моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сиджу, п`ю горілку
І тебе потихеньку жую.
Я не злодій, не кат, не злочинець.
В мене друзі, робота, сім`я,
Та який же я, *ля, українець
Якщо сала не їстиму я?.
|
|
|
|
Выразили согласие: | |
|
Сообщения в этой теме |
Re: Приколы нашего серпентария - Sergio AS - 10-02-2010 17:52
|
Пользователи просматривают эту тему: 5 Гость(ей)
|

|