Так, а про що, власне суперечка?
Про те який носій є найкращим як засіб для домашнього прослуховування музики? Чи про комерційну "живість" або "мертвість" форматів?
Якщо про друге, то це, апріорі не показник. Бо:
а) маркетологи здатні хоч дідька продати. Треба - організують рекламну кампанію, і розкрутять попит до зірок.
б) вторинний ринок носіїв як був, так і залишиться. Апологетів доволі багато, отже ніша є.
Якщо з точки зору технічної якості та зручності, то у всіх є як переваги так і недоліки. Залежить тільки від окремого індивіда, з чим конкретно він згоден миритись, а з чим ні.
І, зрештою, можна мати і використовувати всі, чи майже всі носії і не мати в тому конфлікту. Ні технічного, ні філософського.
Особисто я маю вініл, касети, CD і файли. Найрідше(останні декілька років) слухаю CD, найчастіше файли. Касети - скоріше для розваги, і як данина ностальгії. Ну й "кесарю - кесареве" - касети для запису з вінілу. Аналог для аналогу, бла-бла-бла...
Вініл - для певного контенту, для джазу радянського періоду. Гарна музика, непогана якість. І, найголовніше, в цифрі, практично, не перевидається. Сучасний вініл, практично не купую - це все є в офіційних цифрових виданнях, а отже нема і потреби.
CD - в свій час мали сенс. Більше додати нічого. Є біля двох сотень фірмових. Ще під три сотні (разом) ліцензії, піратки та самописки - ці в селі, в тумбі валяються.
Практично не слухаю - від нормального CD програвача позбавився через цю причину.
Файли - вже досить давно основний носій контенту. Спосіб і засоби відтворення в процесі постійного вдосконалення. Надаю перевагу ріпам, які зберігаю на жорсткому диску. Знову ж таки, вважаю якіснішим контентом lossless hi-res 24/96 і вище, а також DSD. Користування Roon i Tidal не переконало в перевазі стрімінгових платформ над збереженими на власному сервері файлами.
До візуально-тактильного сприйняття носіїв піїтету не маю. Тому ритуалізацією прослуховування вінілу, касет, чи CD не страждаю. Тобто на стан конвертів та на поліграфію не дрочу - основне музичний контент.
Знову ж таки, колекціонуванням не займаюсь, тому в пріоритеті саме музичний контент, а не "повне зібрання творів" чи якесь специфічне видання.

P.S. Котушкові (бобінні) магнітофони (високого класу) - мабуть найкраще в технічному плані джерело відтворення. Звичайно, про зручності мова не йде.
Особисто мене не цікавить в принципі - з юнацьких років "алергія" на них. В часи "крутіння" сільських дискотек, процес їх "перезарядки" за✓б@в до сказу. Просто не моє.