Насправді, конструкція звичайного ГД, незважаючи на деякі "неідеальності", геніальна по своїй суті. І ця геніальність полягає в тому, що процеси звуковідтворення, протікають параметрично "так як треба", для найбільш достовірного звучання.
Візьмемо наприклад грозу. Як ми її чуємо? Зразу різкий доволі високочастотний тріск(назвімо це "атакою"), а згодом розлоге НЧ буркотіння. Тобто різні частоти у нас рознесені у часі.
І якщо ми прислухаємося до порад колеги MAD-50, та сінхронізуємо фронти всіх частот у часі, то ми отримаємо все що завгодно, але не звук справжнього грому.
Так от у звичайному ГД, саме завдяки такому "недоліку", як інерція маси, ми маємо параметричну затримку, від якої цілковита користь.
Біда деяких технарів полягає у тому, що маючи весь арсенал технічних засобів, вони примудряються щоразу "ставити невірний діагноз" і з віслючою наполегливостю "лікувати те, що не хворе".