(12-05-2008 13:46)RVMRVM link писал(а):Недели две назад купил старый журнал \"Стерео/Видео\" за ноябрь 2007 г. Интересовал один обзор в нем.
Заодно, думаю, послушаю диск-приложение - должна была быть подборка из молодых джазовых московских коллективов. Когда купил и принес домой, вижу - диск другой, называется \"Своє\", сборник украинских рок-групп (видно в украинское издание вкладывают другие, \"наши\" диски).
Так вот. Решил для порядка послушать, не выбрасывать же сразу...
Вообще, я немного офигел - настолько мне понравилось. Большинство композиций на нем - неизвестной мне ранее групки ТрансФормер (г.Полтава), они же выступили и эдакими инициаторами компиляции этого диска. Переслушивал несколько раз, и с каждым разом, все с бОльшим удовольствием.
Молодцы ребята, отлична музыка !!!
Даже заказал для себя все их три студийных альбома, думаю не разочаруют.
Кто не слушал ТрансФормер - советую, многим должно понравиться.

…Ото правильно люди говорять, що про смаки не сперечаються.
Пригадую, як придбавши цей номер журналу, теж був заінтригований «Своїм». Але – не зацепило. Проклацав та й забув. А це після Вашого нагадування, знов уважно прослухав – « і оп’ять – двадцять п’ять»! Після чого, заради задоволення власних естетичних потреб проти ночі, увімкнув «ВВ на «Рок Січі» - «і добрий вечір еврібаді, бачити вас дуже раді»! Однак, мене тішить те, що «укр-року» трохи побільшало, і що не все, й усім може в ньому однозначно подобатися, або не подобатися.
…На другий вечір, спробу зі «Своїм» «спіткала таж невдача», але слідом «покотилося перше кружальце» рок-гурту (Львівського, нібито) Оркестр Янки Козир (О ЯК! ) – «Шляхи». Місяців зо 2-3 тому, як придбав, а ґрунтовно послухать «вуха не доходили». Тільки уривками, було, пробіг – різонули слух пару раз місцями «занадто напищені фрази» та дещо депресивний відтінок альбому. А от, на мій подив, після диску «Своє» - зайшов одразу ввесь альбом. І це при тому, що альбомами я музику майже не слухаю. (постійно руки чешуться порозкидати всі пісні з альбомів по «своїм тематичним збіркам» )
Як на мене, як для вітчизняного СD, запис досить таки якісний і цікавий, хоча гітара «суховато-шкрябувата». «Виламування» голосом гладкої вокалістки, майже з постійними «випендрюваннями» від «пищання до ричання»; «нескінченне музичне урізноманітнення», та беззупинне перетікання одного треку в інший, не дозволяє не дослухати альбом до кінця. …Оформлений диск «по багатому» - в паперовій коробці – мене це гріє сильніше за пластик.
З другого альбому «Мати» 2-4 пісні частенько прокручую, хоча, вперше цей альбом теж прослухав від початку до кінця (без перескакувань). Найсильніше пристають до душі народні пісні в рок обробках. Взагалі мені здається, що українські народні пісні дуже гармонійно поєднуюся з рок музикою (Оt vinta, Тартак, ВВ, Гайдамаки, Тінь Сонця, Борщ…The Ukrenians). А якщо, врахувати що етнографам відомо біля 300тис. укр.нар.пісень, то «поживи» і роботи тут не початий край! (І чого я не «олігарх-прадзюсєр»?)
…Дак і ще ж! Згадав! Років три тому, на «Рок-Екзистенції» (цікаво куди цей «Арт-Велесовський» фест зник?) теж ОЯК мене не вразив, і я, не дослухавши, подався до іншої сцени... А зараз - «на тобі!».