Якщо ще не пізно (останній пост цієї теми датується 4-м серпня), хотів би два слова у відповідь на питання, що відкриває тему: «а это правда, что панк-рок был отчаянной попыткой белых отбросить афро-черномазые корни рок-музыки? и что у них получились? они в результате что-нить интересное создали?»
Чому відчайдушною? З чого це було білим хлопцям відкидати якесь чорношкіре коріння рок-музики, якщо це коріння можна було експлоатувати й експлоатувати як творчо, так і комерційно ще багато років? Багато хто і намірів щось відкидати не мав. Послухайте перші альбоми перших анґлійських панків Clash і Slits – там реґґей більше ніж власне панку. Щоправда, у гуліганському та бліднувато-малокрівному варіянті.
Разом з тим у панку – чи ширше у пост-панку – були такі, хто намагався відкинути не тільки якесь там коріння, але й саму музику: Throbbing Gristle.
Що ж до того, що у них вийшло, то ви можете послухати й скласти власну думку. На мою думку, у цих вийшло вельми цікаво (прото-панк / панк / пост-панк):
The Velvet Underground, ‘The Velvet Underground and Nico’ (1967)
MC5, ‘Kick out the Jams’ (1969)
The Stooges, ‘Fun House’ (1970)
The New York Dolls, ‘The New York Dolls’ (1973)
The Modern Lovers, ‘The Modern Lovers’ (1976)
Richard Hell And The Voidoids, ‘Blank Generation’ (1977)
Suicide, ‘Suicide’ (1977)
Television, ‘Marquee Moon’ (1977)
The Sex Pistols, ‘Never Mind the Bollocks’ (1977)
Iggy Pop, ‘Lust for Life’ (1977)
The Ramones, ‘Rocket to Russia’ (1977)
The Dead Boys, ‘Young Loud and Snotty’ (1977)
Buzzcocks, ‘Another Music in a Different Kitchen’ (197
Generation X, ‘Generation X’ (197
Blondie, ‘Parallel Lines’ (197
The Slits, ‘Cut’ (1979)
Throbbing Gristle, ’20 Jazz Funk Greats’ (1979)
Gang Of Four, ‘Entertainment!’ (1979)
Joy Division, ‘Unknown Pleasures’ (1979)
Public Image Ltd., ‘Metal Box’ (1979)
James Chance And The Contortions, `Buy` (1979)
Lydia Lunch, `Queen of Siam` (1979)
Dead Kennedys, ‘Fresh Fruit for Rotting Vegetables’ (1980)
The Clash, ‘Sandinista!’ (1980)
This Heat, ‘Deceit’ (1981)
DNA, `A Taste of DNA` (1981)
Mars, `78` (1986)
Два слова про книжки
Наважуся порадити книжку Джона Севеджа «Анґлійська мрія. Sex Pistols і панк-рок» (England`s Dreaming: The Sex Pistols and Punk Rock, 1991). Щоправда, ані українською, ані – наскільки мені відомо – російською вона не перекладалась.
Про фільм
«Есть ещё очень замечательный фильмец о манчестерском панке и Фабрике, один из главных персонажей- Джой дивижн,нужно глянуть в коллекции как называется.» – Думаю, йдеться про «Цілодобові тусовщики» (24 Hour Party People, 2002). Непоганий фільм.
Про Joy Division
Charlez22, очевидно, не помічаючи цього, сам собі суперечить: «Величие Кертиса раздуто известными событиями. Как подтверждение-парни сразу после смерти заиграли совсем другую музыку.» Як таке можливо? Якщо Кьортис – (творче) ніщо, тоді як гурт міг заграти без нього геть иншу музику? Якщо бути послідовним в оцінці його внеску в музику Joy Division, то після його смерти від New Order слід було б очікувати продовження у тому самому дусі.
Я погоджуюся з тим, що Joy Division і New Order – два різні гурти, але з цього само собою випливає що це пояснюється в тому числі й присутністю (відсутністю) в їхньому складі однієї певної людини. Чи ні?
Я не готовий обговорювати його внесок саме в музику чи звук гурту (привіт, Мартине!), про що, напевне, можуть говорити безпосередньо тільки учасники Joy Division та їхні близькі друзі, але якщо в поп-музиці час від часи з’являються тексти, що претендують на те, аби їх називали поезією, то Кьортис є одним з авторів саме таких текстів:
I travelled far and wide through many different times,
What did you see there?
I saw the saints with their toys,
What did you see there?
I saw all knowledge destroyed.
чи
Someone take these dreams away
that point me to another day.
A duel of personalities
That stretch all true reality.
чи
When the routine bites hard
And ambitions are low
And the resentment rides high
But emotions won`t grow
And we`re changing our ways
Taking different roads
Then love, love will tear us apart again
Charlez 22 пише: «Я был подписан на одно сообщество в Живом-уже не помню названия так там каждый день выкладывалось 2-3 группы ну ничем не слабее дивизии радости.» – Ммм... Сумніваюсь, але цікавобуло б почути, які саме. Назвіть, будь ласка, 5-10 імен (назв) – послухаємо, порівняємо.
А поки що вважатиму Joy Division однією з найбільших музичних пригод у своєму житті. Підтримую Михайла й IhorP.
