Так, дякую, вже знайшов

---

А яке у результаті вийшло петльове посилення?
У мене в подібній схемі зі звичайною міллерівською корекцією УНа вийшло 75dB.

(31-01-2023 20:40)digitalproject писал(а):  А яке у результаті вийшло петльове посилення?...

на частоте 1кГц - 70.4дБ, на частоте 20кГц - 67дБ, т.е. неравномерность усиления до охвата ООС составляет +/-1,52дБ , т.е. это по сути формат Hi-Fi.

самое важное, что в модифицированном варианте коррекции входной каскад имеет петлевое усиление 10,2дБ в диапазоне частот 10Гц ...100кГц с неравномерностью +/-0,1дБ!!

в оригинальной схеме у входного каскада не было усиления, за все усиление отвечал второй каскад усиления (VAS), и это транзисторы средней мощности (жесть)....

(31-01-2023 20:40)digitalproject писал(а):  ....
У мене в подібній схемі зі звичайною міллерівською корекцією УНа вийшло 75dB.

в вашем формате эта информация не имеет никакого смысла - беда миллеровкой коррекции - отсутствие линейности усиления до охвата ООС в слышимом диапазоне частот 20Гц - 20кГц, т.е. к 20кГц петлевое падает в лучшем случае до 50дБ, а с учетом высокой чувствительности, при питании менее +/-75вольт, остаточная глубина ООС никакого улучшения качеству звучания не добавляет.

поэтому с миллеровской коррекцией петлевое желательной указывать на частоте 1кГ и 20кГц, а также глубину ООС.

Краще один раз побачити
   
Я, втім, схему не приховую, заразом був би вдячний за критику. Якщо є що покращити, то буду тільки радий
   
Як бачите, у мене теж УН реалізований на транзисторах середньої потужності, тому що у спокої на ньому вже розсіюється по 1,5Вт у кожному плечі (на драйверах набагато менше), а вихідний каскад працює з Io 170мА

(01-02-2023 01:04)digitalproject писал(а):  Краще один раз побачити

да, так легче общаться

(01-02-2023 01:04)digitalproject писал(а):  Я, втім, схему не приховую,

какой смысл? топологически придумать что то новое сейчас практически не возможно , т.к. уже достигнут технологический предел элементной базы 80-хх и 90-хх годов...

(01-02-2023 01:04)digitalproject писал(а):  ...
заразом був би вдячний за критику. Якщо є що покращити, то буду тільки радий ...

конечно, начнем с того, что у вас коррекция миллером отделена от входного каскада и "работает" выше звукового диапазона и только в каскаде VAS. Причем совместно с прогрессивной коррекцией во входном каскаде (IS) она получается второго порядка, поэтому Fед не превышает разумный уровень.
Т.е. говорить, что у вас коррекция миллером - это неправильно, т.к. вводит в заблуждение собеседника, это комбинированная коррекция (прогрессивная + миллер)
Похожую реализацию делал Дэн Дагостино, когда отделил коррекцию миллера от входного каскада повторителем, чтобы входной каскад работал в линейном режиме.

Зачем только установлена RC между базами входного диффкаскада - это очень грубый вариант дополнительной коррекции, т.к. добавляет "шума" на сверхВЧ, такая по сути "глушилка"...))) для ОУ такое решение понятно, т.к. нет физического доступа к компонентам системы внутри чипа для корректирования, в случае "рассыпной" реализации - зачем?

(01-02-2023 01:04)digitalproject писал(а):  ...
Як бачите, у мене теж УН реалізований на транзисторах середньої потужності, тому що у спокої на ньому вже розсіюється по 1,5Вт у кожному плечі (на драйверах набагато менше),

для УН в VAS такая рассеиваемая мощность - это необходимость работы в линейном режиме. Общая линейность усилителя будет зависеть от входного каскада IS.

P.S. если параллелить ВК Бристолы не в драйвере а на выхлопе, то качество должно добавиться (надо проверить в моделировании)

(01-02-2023 01:04)digitalproject писал(а):  ...а вихідний каскад працює з Io 170мА

во многих случаях такого начального тока должно быть достаточно.

Я мав на увазі струм кожного транзистора (про всяк випадок уточнюю), а не на плече. Загалом це режим ААВ.
За хоча б опосередковане порівняння з Д'Агостіно - сиджу тут і червонію
І так, вихлоп я чесно стягнув у Bryston – спочатку вирішив спробувати замінити їм двійку, а він дуже добре прижився (поки що в симуляторі, але плати вже замовив). А починав взагалі з дифкаскаду з каскодами зi стеженням, латералів на виході, та з хитровимученими драйверами на дискретах і двокаскадним УНом. Одних транзисторів було у проекті майже 40 штук.
Потім усе переробив з нуля, спираючись на ідеї Borbely, відокремивши УН від дифкаскаду повторювачами по обох входах (і за базою, і за емітером), і взагалі дав йому нову назву - Bo(rbely)-Br(yston)
А що скажете про вузол термокомпенсації?

---

(01-02-2023 08:50)hennady писал(а):  Зачем только установлена RC между базами входного диффкаскада - это очень грубый вариант дополнительной коррекции, т.к. добавляет "шума" на сверхВЧ, такая по сути "глушилка"...))) для ОУ такое решение понятно, т.к. нет физического доступа к компонентам системы внутри чипа для корректирования, в случае "рассыпной" реализации - зачем?

Без цього ланцюжка ніяк було не отримати задовільного запасу по посиленню та фазі, побоювався, що підсилювач "заспіває"... Вона мені самому не подобається, але засобами майкрокапу не вдалося, незважаючи на всі зручності зі слайдерами.

А з вихідниками я пограюсь у майкрокапі, доки робиться перша версія плат.
Просто у мене яка була ідея – паралелити біполярники – завдання дещо ризикове, гарантовано вирівняти струми паралельних транзисторів складно. А за такого включення можна трохи розслабитися

(01-02-2023 09:09)digitalproject писал(а):  Я мав на увазі струм кожного транзистора (про всяк випадок уточнюю), а не на плече. Загалом це режим ААВ.

режим работы определяется работой выходного каскада в нагрузку.)))

(01-02-2023 09:09)digitalproject писал(а):  ....
А що скажете про вузол термокомпенсації?

зависит от значения его перекомпенсации, если более 10% , то "так себе" .

Там має місце недокомпенсація – з підвищенням температури з 25 до 75 градусів струм спокою зростає відсотків на 5-6.

(01-02-2023 09:41)digitalproject писал(а):  Там має місце недокомпенсація – з підвищенням температури з 25 до 75 градусів струм спокою зростає відсотків на 5-6.

это означает, что выбран неверный режим каскада VAS по постоянному току.

Перевірив ще раз - начебто врядок з режимом...

(01-02-2023 09:41)digitalproject писал(а):  ....має місце недокомпенсація ....

(01-02-2023 09:41)digitalproject писал(а):  ....начебто врядок з режимом...

Запаралелювання вихідних транзисторів замість драйверів показало деяке збільшення запасу по гейну і фазі, при цьому погіршення THD і IMD не відбулося (залишилося як було). Це сенс, щоб зупинитися на цьому варіанті, дякую за підказку

Осталось сборку Шиклаи в умножителе заменить на последовательное соединение транзисторов с разной проводимостью, и использовать базовые резисторы драйвера для компенсации внутреннего сопротивления этого умножителя - это уменьшит постоянную времени компенсации и исключит недокомпенсацию ВК .

Це не Шіклаї. Це цікавіша схема. У ній PNP транзистор стабілізує струм NPN'a, а той працює термодатчиком (а PNP з тепловідведенням не контактує).
При нагріванні NPN знижує свій опір, збільшуючи струм через R22. А вон є базовим резистором для PNP, який теж відкривається, зменшуючи струм через R22, а заразом шунтуючи БЕ переходи драйверів, зменшуючи Io.

Підкоригував схему. Недокомпенсація у симуляторі становила 4,12% (згадалася горілка часів моєї молодості). Думаю, це цілком прийнятний результат – в абсолютних значеннях Io збільшується на 7мА при початковому значенні 177мА.

(02-02-2023 14:46)digitalproject писал(а):  Це не Шіклаї.

проверьте еще раз...

(02-02-2023 14:46)digitalproject писал(а):  ...
Це цікавіша схема.

от перемены мест pnp/npn слагаемых - Шиклаи не меняется ...

(02-02-2023 14:46)digitalproject писал(а):  ...
У ній PNP транзистор стабілізує струм NPN'a, а той працює термодатчиком (а PNP з тепловідведенням не контактує). При нагріванні NPN знижує свій опір, збільшуючи струм через R22. А вон є базовим резистором для PNP, який теж відкривається, зменшуючи струм через R22, а заразом шунтуючи БЕ переходи драйверів, зменшуючи Io.

эта схема так и работает , похожим образом его работа написана в методичках для студентов профильных вузов

вам что то не понятно?

P.S. схему Шиклаи в умножителе очень редко используют в профессиональных схемах по другой причине.

P.S. 2 даже в советских "прости господи" усилителях его ставили в усилителе Барк-001 в 70хх года х прошлого века - и наверно этого достаточно для пояснения его "преимуществ".

---

(02-02-2023 16:16)digitalproject писал(а):  Підкоригував схему. Недокомпенсація у симуляторі становила 4,12%... Думаю, це цілком прийнятний результат ...

я вам завидую - вы можете себе поставить цель и не достигнув ее, объяснить это любым самым нелепым обоснованием уровня "и так сойдет", и это, как вам кажется, просто "верх совершенства".

Ну, добре, Ви пропонуєте повну компенсацію. Яку точність слід вважати прийнятною (+/- скільки %)?
Абсолютного нуля не буває (на практиці).

(02-02-2023 17:38)digitalproject писал(а):  Ну, добре, Ви пропонуєте ...

вы определитесь что именно делаете, придумываете придуманные ранее схемы узлов, или делаете конструкцию, в которой стараетесь избежать любительских инженерных ляпов....

(02-02-2023 17:38)digitalproject писал(а):  ...Яку точність слід вважати прийнятною (+/- скільки %)?

ранее уже озвучивал процент, который КМК достаточен для любительской конструкции.

(02-02-2023 17:38)digitalproject писал(а):  ...Абсолютного нуля не буває (на практиці).

конечно, скорость изменения температуры кристалла транзисторов в ВК значительно превосходит возможности получения "абсолютного нуля" умножителем Бейли.
Но если взять к примеру усилитель JLH , компенсация по температуре составляет примерно менее 4%, с учетом того что ВК в классе А - это ИМХО очень хороший результат, т.е. все в достаточной мере очень стабильно.

(02-02-2023 19:04)hennady писал(а):  ранее уже озвучивал процент, который КМК достаточен для любительской конструкции.

Пам'ятаю. 10%

(02-02-2023 20:01)digitalproject писал(а):  Пам'ятаю. 10%

по книге считается что достаточно и 20%, но при сравнении усилителей с одинаковой топологией и различным процентом перекомпенсации, предпочтение было отдано именно с не менее чем в два раза меньшим процентом.

По хорошему стабилизация должна быть исключительно токовой, т.к. скорость ее работы выше, по сравнению в умножителем с обратной связью по температуре, который все таки очень инерционен.
Но у токовой компенсации есть и свои недостатки...

Так, пам'ятається, колись розглядав застосування LT1166, але вже не пам'ятаю, чому відклав це на потім.
-