з мордокниги
#перекладиколяди #чистопоржать #немоє
Автобус з туристами з Московії їде Францією. Прямують в бік Луари. Гідесса, що от-от сягне піку збудження, розповідає що це за дивовижна і прекрасна річка – Луара.
- Ця хвиля Луари, що грає блискітками під сонцем! Ця глибинна прозелень Луари! А ці виплекані сонцем виноградники Луари! А ці смарагдово-зелені пагорби – над Луарою! А ці палаци, нескінченна велич замків – на берегах Луари!
Щоразу вимовляючи «Луара» гідесса наближає себе до естетичного оргазму.
Тут автобус пірнає до тунелю, за мить вискакує на світло, його трохи підкидає на дорозі, і нарешті він котиться вздовж річки, що золотиться від сонячних зайчиків на хвилях.
Один з туристів на задньому сидінні прокидається від поштовху, продирає очі й запитує:
- О, а чьо ета за рєчька?
Гідесса, що вже саме оргазмує, раптом затинається, зупиняє промову, знавісніло витріщає очі на туриста і волає:
- Волга, бл*дь!!!
звідтіля ж, багатобукав!
АХТУНГ! ТЕКСТ СТРОГО 18+! ЯКЩО ВИ ВВАЖАЄТЕ ЩО Я НЕ МАЮ ЙОГО ПОСТИТИ ЧИ ВИ НЕ МАЄТЕ ЙОГО БАЧИТИ - ПРОСТО НЕ ЧИТАЙТЕ ДАЛІ!!!
Я попередив.
Коли телефон дзвонить о 3 ночі – це значить, що хтось помер, а якщо ні, то дуже шкода. Дзвонить брат (я старша сестра), ридає гіркими сльозами: «У мене яблуко в пи*ді застряло! Я так більше не можу, приїдь будьлаааааскаааа!» і кидає слухавку.
Чудово, думаю. Скільки ми з тобою гралися «в доктора» піся була цілком чоловіча і от що це тепер і про що? Але зриваюся і їду. Зустрічає мене наглухо вгашений підліток, навіть не знаю під чим. Тема така: батьки поїхали на дачу і він їб*в однокласницю. Яблучком. Мічуринець, ви подивіться на нього! Маленьким яблучком на гілочці. Гілочка, ясний перець, відірвалася і яблучко лишилося всередині у дівки. Спочатку їм було смішно, а потім дійшло, що дістати яблучко не світить. Дівка у такому стані ні в школу ні додому йти не хоче, у всіх істерика. Вигнати копняками під сраку малу хтиву суку не варіант – тато «авторітєт на районє». Ну, кажу, вітаю тебе братєльнік. Тепер женись на ній, вона тобі банку компоту родить. А чому ти їй кедрову шишку в жопу не запхав і лампочку в рота? Викликав би 911 і телебачення, нормальний двіж би був.
І тут з ванної виходить ця гуска фарширована яблуками. Спідничка в клітинку, біла сорочка, гольфи, косички… неземної краси дитина, янголятко просто, тіко з яблуком в геніталії, з забороненим, бл*дь, плодом. Бере мене за руку і на вухо: «Треба переговорити, я при ньому стидаюся». Нє, ну нормально ващє? Їбст*ся яблуком вона не стидається, а говорити про це – так. На кухні вона залазить на стіл і розсуває худі ніжки. І така возлежить з жалісним личком. Нє, я медик і мать, та ж не єтіж його мать! Ну що це і навіщо, і чому ж ти така нахабна й тупа?! На лобку татуювання, 15 років людині. «Мені так погано! Мені здається воно провалилося у шлунок» - Бл*******!!! Воно не у шлунку, дурепа! Воно вже в мозг тобі провалилося, будемо лоботомію робити, череп твій прекрасний вскривати!
5 ранку.
Дзвоню дяді Вані, патологоанатому з характерним прізвищем Рабінович, викладаю суть. Він приїжджає дуже швидко, в руках велетенська валіза. Діти в аху* і панікують. Каже: «Простирадло, окропу і спиртного». Тут вже навіть я обісралася. Розкладає дівку на столі, бере звичайнісінький штопор, велетенською волохатою лапою натискає їй трохи вище лобка, обережно крутить ТАМ штопор і «ЧПОК!!!» Злощасний плід прикрашає штопор. «Їбст*ся подано, панове!» - горланить диким голосом Рабінович, всаджує в себе склянку кон’яку і закусює яблучком. Тим самим. Витирає руки кухонним рушником, забирає кон'як і від'їждджає.
Всі щасливі!
