З приводу тюнера, крута схемотехніка (С) то є
1) купа секцій змінних конденсаторів (або варикапів), що виконують налаштування на станцію. Зазвичай, одна-дві з них налагоджують контури гетеродину, всі інші - контури на шляху сигналу, який розбито на дві-три стадіїї. Більше - краще. Краще, з точки зору селекції вибраної станції. Їх сьогодні до біса і, іноді, вони заважають одна одній.
2) можливість перемикати ширину полоси підсилення на проміжній частоті. Ширше - краще для якості звуку, але і шумить голосніше. Це дає можливість налаштувати якість відтворення на свій смак.
3) автоматичне відстеження налаштованої частоти приймання. З часом, зміною температури, вологості, розташування зірок на небі, тощо реальна частота, на якій генерує гетеродин, відхиляється від більш стабільної частоти передавача станції. Тому, добре налаштована система автоматичного налагодження дозволить не звертати на ці фактори жодної уваги під час довготривалого прослуховування.
4) стереодекодер, що дає достатнє розділення каналів при прийнятному рівні шуму та нелінійних спотворень, досить складна схема, щоби виконувати її на окремих транзисторах, тому на мікросхемі краще. А ще краще на кількох. Щоби оцінити більш конкретно, потрібно копнути в схемотехніку трохи глибше.
5) сервісні кола (попереднє фіксоване налаштування, електронна шкала, індикатори, тощо).
Ось вже і багато напічкано (С).
Якщо за цими критеріями порівняти, Кенвуди будуть серед найкращих. Технікси також нівроку. Ямахи і Денони таки простіші
Але ні хто в світі не опублікував стільки прослуховувальних порівнянь тюнерів, як той чувак з fmtunerinfo. Правда, англійською, ну то таке
Вибирайте