(06-12-2022 20:21)Amstrad писал(а):  Если увеличить ток подмагничивания, то будет вообще без выбросов, но углы закруглятся (завал ВЧ).

Моя вам порада - не вдаряйтесь сильно у аудіофілію і правильно ставте приорітети при налаштуванні/тюнінгу апарату. Скакати з одного рівня на інший в процесі - не можна, тобто треба йти послідовно...

Меандр сам по собі вкрай не інформативний як спосіб визначення можливостей деки та якості запису в цілому.

Хто би що не говорив...це саме стосується впливу операційних підсилювачів, конденсаторів і так далі - їх вплив є, але не настільки великий, як його роздувають.

Якщо розкласти весь звук у вигляді процентів, то вся картина виглядає приблизно так:

50% - АЧХ відтворення та АЧХ запису-відтворення.
45% - Рівень нелінійних спотвореннь і наявність компресії на різних частотних діапазонах, розділення каналів
5% - Операційні підсилювачі, конденсатори і так далі

А отже стартуємо з:
1. Механіка: стабільність азимуту та висоти протяжки плівки + детонація + мінімізація ПАМ.
2. АЧХ відтворення відносно стандарту МЕК та мінімізація шумів тракту (аж до повної переробки підсилювача відтворення, додаткового екранування і так далі)
3. Початковий критерій підмагнічування для типових касет (умовно - TDK D/SA/MA). В ідеалі - виставлений за принципом: дроп 0,3...0,4 дБ на частоті 315 Гц підмагом від макс. чутливості плівки на рівні ~-10 дБ в сторону збільшення підмагнічування.
3. Відповідна корекція в УЗ під вже виставлений рівень підмагнічування для тих самих плівок до забезпечення АЧХ запису-відтворення на малому сигналі (-20@250 нВб).

Тут, можливо, потрібно навіть перепроектовувати підсилювач запису повністю.

4. СДП. Без неї якісний запис і забезпечення максимуму параметрів плівок - неможливі. Спочатку швидкодія (~50 мкс attack + 500 мкс release).
Потім глибина роботи - до забезпечення максимуму SOL на трьох частотах: 6 кГц 10 кГц та 18 кГц без необхідності крутити підмагнічування вручну.

В ідеалі - індивідуально вибрана глибина роботи СДП для кожного типу окремо.

5. Впринципі витікає с п.4...перевірка деки рожевим шумом на екстремальних рівнях запису: +6...+8 PK @ 250 nWb. В ідеалі - хід АЧХ має бути лінійним відносно ориг. сигналу навіть на таких рівнях при цьому деградація рівня запису НЧ-СЧ має бути відсутня.

Звісно - цей пункт дещо лімітований і головами, що використовуються безпосередньо. На більшості універсалок, особливо ex-СРСР про метал, а іноді і про хром - можна забути. Голова влітає в насичення раніше топових плівок.

Від компресії нікуди дітися...хоча топовий пермалоєвий та аморфний універсальний кенон (а також китайські DM62) - показують себе в цьому плані доволі круто.

6. І тільки після того коли зробили п.1-5...можна переходити до об'єму, локалізації і всяких тонких нюансів, які вже можуть бути більше суб'єктивною штукою, ніж реально чимось таким, що дійсно впливає на звук, тобто це заміна ОП, конденсаторів з обовязковим контролем усіх базових параметрів з п1...4.

Вони мають бути незмінними.
ІМХО, така ідеологія і дарує макс. задоволення від результату на виході.