Помилково вважати, що новітній телескоп James Webb замінить Hubble, який понад 30 років віддано служить людству. Обидві космічні обсерваторії доповнюватимуть одне одну. Webb спиратиметься на вражаючу спадщину Hubble, допомагаючи зазирнути нам ще глибше у Всесвіт. Ось деякі відмінності між ними:
- Hubble розміром приблизно зі шкільний автобус
- Webb розміром з тенісний корт
- Hubble переглядає ультрафіолетове, видиме та ближнє інфрачервоне світло
- Webb бачитиме світло ближнього та середнього інфрачервоного випромінювання
- Hubble можна ремонтувати та модернізувати, перебуваючи на орбіті
- Webb буде занадто далеко від Землі для ремонту
- Hubble знаходиться на низькій навколоземній орбіті на висоті 547 км від Землі
- Webb працюватиме поблизу точки Лагранжа L2, що знаходиться на відстані 1,5 мільйона км від Землі
- У Hubble одне дзеркало шириною 2,4 м
- Webb має 18 шестикутних дзеркальних сегментів загальною шириною 6,5 м
------
Капсулу з ґрунтом Місяця розкриють після 50 років очікування
Європейське космічне агентство (ESA) оголосило, що найближчими днями вчені відкриють різдвяний науковий подарунок 50-річної давнини. «Подарунком» є контейнер з місячним ґрунтом під номером 73001, який був герметично запечатаний на Місяці під час експедиції Apollo 17 1972 року, повідомляє офіційний сайт ЕSA.
Місія Apollo 17 була останнім на сьогодні польотом із висадкою на Місяць. Відкриття капсули дозволить витягти дорогоцінну породу та зібрати місячні леткі речовини, які зберігалися у зразку останні пів століття. Розкриття відбудеться у межах проєкту Apollo Next-Generation Sample Analysis (ANGSA). А ESA вперше візьме участь у ньому.
«Аналіз цих зразків завдяки технічним досягненням з часів Apollo, дозволить зробити нові наукові відкриття про Місяць. Ця подія також може надихнути та інформувати наступне покоління дослідників», — заявила у пресрелізі Франческа Макдональд, наукова керівниця ESA.
Як збирали ґрунт?
Зразки ґрунту в капсулу зібрав астронавт Джин Сернан зі зсувного родовища, яке каскадом спускалося в долину Телець-Літтроу. В реголіт вбивали циліндричну трубу діаметром 70 мм, щоб миттєво заповнити її зразком місячного ґрунту.
Відкриття капсули дозволить більше дізнатися про поверхню Місяця, а також допоможе зрозуміти, як найкраще утримувати та повертати зразки з нашого супутника у майбутній програмі NASA Artemis та ініціативі ESA з дослідження Місяця, відомої як Prospect.
Анализ подтвердил сходство грунта астероида Рюгу с первичной материей Солнечной системы
Ученые выяснили, что в образцах грунта астероида достаточно много воды, а также там могут быть летучие органические соединения. Подробности на сайте _https://novosti-kosmonavtiki.ru/news/82301/
---
Шість років тому на поверхні Плутона виявили химерні геометричні візерунки. Тільки зараз науковці знайшли відповідь на питання, що ж це таке.
Виявлення химерних геометричних форм на Плутоні 2015 року тривалий час залишалося загадкою. Вчені висували припущення, що на карликовій планеті триває процес, званий сублімацією. Нова модель показує, що полігональний азотний лід на Плутоні, помічений космічним кораблем NASA New Horizons під час прольоту шість років тому, утворився з пари, минаючи фазу рідкого стану. Дослідження було опубліковане в журналі Nature.
Головний автор Адрієн Морісон, науковець з Ексетерського університету в Англії, заявив, що робота його команди змогла пояснити появу на Плутоні загадкових полігонів — химерних багатокутників з азотного льоду. Все вказує на те, що Плутон все ще є геологічно активним.
«Плутон все ще геологічно активний. І це попри те, що він розташований далеко від Сонця і має обмежені внутрішні джерела енергії. Це стосується Рівнини Супутника, де умови на поверхні дозволяють газоподібному азоту в його атмосфері співіснувати з твердим азотом», — ідеться в заяві Морісона.
Рівнина Супутника — найпомітніша геологічна особливість Плутона, оскільки це величезна зона овальної форми, розташована по обидва боки екватора Плутона. Площа зони становить 900 тис. квадратних кілометрів, що можна порівняти з розміром Венесуели, а глибина — не менше 2-3 км. Уся ця площа заповнена азотним льодом.
Моделювання сублімації на Плутоні
У новому дослідженні вчені використовували складні методи моделювання, щоб показати, що ці форми, котрі нагадують багатокутники, були утворені в результаті сублімації льоду — явища, коли твердий лід може перетворюватися на газ, минаючи рідкий стан. Вони відповідали розміру та топографічній амплітуді, що спостерігалися на зображеннях New Horizons.
Нова модель також узгоджується з більшими світовими кліматичними моделями, що доводить, що сублімація Рівнини Супутника розпочалася 1-2 мільйони років тому. Така кліматична динаміка твердого шару може відбуватися на поверхні інших планетних тіл, таких як Тритон (один із супутників Нептуна) або Еріда та Макемаке (у поясі Койпера).
Космічний телескоп James Webb готується розпочати свою місію. Це справжнє диво науки, яке дозволить нам зазирнути у найглибші закутки Всесвіту. Ракета Ariane 5 має вивести його за межі Землі на Різдво, 25 грудня.
Подивіться у пришвидшеній зйомці, як інноваційний телескоп поміщали у ракету.
25 грудня з космодрому Куру у Французькій Гвіані має відбутися один із найважливіших запусків за останні роки. Ракета Ariane 5 відправить у космос інфрачервоний телескоп James Webb (JWST) — найбільшу, найскладнішу та найдорожчу обсерваторію всіх часів та народів.
Для запуску JWST буде використана ракета Ariane 5 модифікації ECA. Вона складається з двох бічних твердопаливних прискорювачів та двох ступенів, що працюють на рідкому паливі. Висота ракети становить 50,5 м, маса у заправленому стані — 780 тонн. Вона здатна вивести до 20 тонн вантажу на низьку навколоземну орбіту та до 10 тонн на геоперехідну орбіту.
Ракета Ariane 5 експлуатується з 1996 року. Загалом на рахунку всіх модифікацій носія 111 космічних пусків. 106 були успішними, 3 — частково невдалими (вантаж був виведений на нерозрахункову орбіту), 2 завершилися аваріями.
Пускове вікно для запуску JWST буде відкрите 25 грудня з 14:20 до 14:52 за київським часом (з 12:20 до 12:52 за всесвітнім часом). За сім секунд до старту Ariane 5 активує двигуни першого ступеня. Потім запрацюють бічні прискорювачі. Після їхньої активації запуск ракети вже неможливо зупинити.
Бічні прискорювачі забезпечать 90% тяги Ariane 5 у момент відриву від стартового столу. Вони відокремляться від ракети через 135 секунд після запуску. Через 206 секунд після старту відбудеться скидання головного обтічника, і JWST вперше побачить космос. У цей момент носій перебуватиме на висоті 120 км.
Відділення першого ступеня відбудеться через 540 секунд після запуску. Далі увімкнеться двигун другого ступеня. Він має пропрацювати 945 секунд. Якщо піде за планом, JWST відокремиться від другого ступеня через 27 хвилин після запуску. Через 6 хвилин після цього телескоп повинен розгорнути сонячні батареї.
Через 12,5 години після запуску JWST належить виконати першу корекцію курсу. Вона необхідна для того, щоб направити апарат до робочої позиції, яка розташовуватиметься на відстані 1,5 млн км від нашої планети в районі точки Лагранжа L2 системи Сонце-Земля. Після цього фахівці розпочнуть поступове розкриття сонцезахисного екрана телескопа, а потім і його основного дзеркала. Ці операції триватимуть кілька тижнів.
"Використовуючи дані, отримані з кількох телескопів Європейської південної обсерваторії (ESO) та інших інструментів, астрономи знайшли щонайменше 70 раніше невідомих «планет-сиріт» у Чумацькому Шляху. Це відкриття є важливим кроком до розуміння походження та властивостей цих таємничих галактичних мандрівників..."
"К концу 1974 года Валентин Глушко «завладел» главным космическим предприятием — НПО Энергия — и теперь готовился к тому, чтобы превзойти Королёва и американцев благодаря созданию на Луне постоянной базы. Однако эти планы были под угрозой — военные желали получить полноценный ответ заокеанскому Шаттлу. Валентину Петровичу ничего не оставалось, кроме как пойти у них на поводу. Но лунную программу спасти он всё же попытался...
"Китайская космическая станция дважды чуть не столкнулась со спутниками Starlink — китайцы обрушили свой гнев на Маска" https://cont.ws/@alex07150/2169155
Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало відео, отримане зондом Solar Orbiter. Воно демонструє комету Леонарда (C/2021 A1 Leonard).
Наразі комета Леонарда наближається до перигелію своєї орбіти (вона пройде його 3 січня 2022). Під дією сонячного світла летючі речовини, що покривають її ядро, сублімують. Завдяки цьому комета отримала кому (яскраву хмару, що оточує її ядро) та хвіст.
Опубліковане ESA відео було складене зі знімків, зроблених у проміжку з 17 по 19 грудня. На початку знімкування комета Леонарда перебувала між Сонцем та Solar Orbiter, її хвіст був спрямований у бік космічного апарата. Надалі «небесна мандрівниця» змінила своє положення, що дозволило краще розглянути її шлейф. Варто зазначити, що на перших кадрах комета має кулястий вигляд — це пов’язано з тим, що незадовго до знімкування вона пережила великий спалах (викид речовини з поверхні ядра).
На опублікованому записі також можна побачити смугу Чумацького Шляху та дві планети Сонячної системи — Меркурій та Венеру. Вони розташовані у правому верхньому куті. Венера — набагато яскравіша та рухається зліва направо.
3 січня 2022 року комета Леонарда (C/2021 A1 Leonard) пройде перигелій своєї орбіти. У міру наближення до Сонця вона піддається дедалі сильнішому впливу його випромінювання. Це призводить до поступового збільшення активності її ядра. За останні тижні комета здійснила кілька викидів речовини, а 25 грудня від неї відокремився хвіст.
Відділення кометного хвоста називається подією роз’єднання. Воно відбувається у результаті зміни сили та напрямку локального міжпланетного магнітного поля (ММП), що переноситься сонячним вітром, який забирає старий газовий хвіст, що відокремився від коми. На зміну йому «приходить» новий хвіст, який розвивається в іншому напрямку, що визначається переважним ММП. Він також може підлягати роз’єднанню.
Знімки, зроблені австрійськими астрофотографами Джеральдом Реманном і Міхаелем Ягером у Намібії, наочно демонструють вигляд комети Леонарда після події роз’єднання. На фото можна побачити як старий, так і новий хвіст небесної мандрівниці.
Наступне зображення дає змогу оцінити загальну протяжність проєкції хвоста комети Леонарда на небо. Знімок був зроблений 26 грудня на острові Ла Пальма астрономом-любителем Яном Хаттенбахом. За його словами, зараз кометний хвіст простягається у довжину як мінімум на 36°, що становить п’яту частину всього небосхилу.
Крім наземних спостерігачів, за кометою Леонарда також стежать кілька космічних апаратів. Одним із них є зонд STEREO-A, що досліджує Сонце. У період із 10 по 23 грудня комета перебувала у полі зору його камери HI-2.
Астроном Карл Баттамс об’єднав зроблені ним знімки та наклав спеціальний фільтр, що дозволяє виділити рух об’єкта. У результаті у нього вийшла анімація, що демонструє, як змінювалася форма хвоста комети Леонарда в міру її наближення до Сонця. Щодо двох яскравих вертикальних ліній, то вони викликані світлом Венери та Землі.
Смотрю, тут никто не понимает, что Америка не просто так устроила игры в ракетостроении с Россией. Это делается для ослаблении экономики России. Ведь Америка с наркоманом маском делает "ракеты" с бочек себестоимостью 5 долларов. А Россия делает настоящие ракеты, себестоимостью миллион долларов. Кто быстрее экономически загнётся ?
Без фирменных носителей (CD, винил), путь к созданию качественного звука - утопия.
(28-12-2021 15:38)MetalMan писал(а): Смотрю, тут никто не понимает, что Америка не просто так устроила игры в ракетостроении с Россией.
Непохоже. Некоторый соревновательный момент украдкой, конечно присутствует,
типа - "а что там у них", но у меня ощущение, что сейчас каждый играет свою игру.
![[Изображение: 164069504182305169.jpg]](http://forumimage.ru/uploads/20211228/164069504182305169.jpg)
![[Изображение: 164069508945026837.jpg]](http://forumimage.ru/uploads/20211228/164069508945026837.jpg)
