(03-03-2013 15:41)serg6677 писал(а): А как вертикальный привод ведет себя? Бытует мнение что не очень надежный?
В вертикальном приводе ни чего плохого нет!
Для начала нужно в порядок привести оба двигателя, почистить коллекторный узел, вы прессовать старые втулки и заменить на новые, т.е. полностью устранить люфт. Правильно установить поворотный столик а уже потом всё остальное. Поменял несколько потёкших электролитов, в общем постепенно приведу его в порядок...
(03-03-2013 15:41)serg6677 писал(а): Согласен, на нем не экономили в сравнении с бюджетным тем же 104.И пайки там не отваливаются как у всех филипсов.
На счёт пайки да, я нашёл всего в трёх местах лишь только намёк на кольцевые трещины, вот такая была раньше технология. Но пропаял (освежил) так сказать практически всё хорошим припоем, это пойдёт лишь только на пользу!!
P.S. Болванки на данный момент читает большинство, учитывая то что нарезаны они разными приводами, но это нюансы...
С Verbatim Pastel сотрудничает вообще легко, независимо на каком приводе писалось.
(25-02-2013 13:39)Nemo писал(а): Приходив до мене незалежний спостерігач (учасник форуму з досвідом). Приносив дорогого ЦАП.
Порівнювали спочатку два макети - з активним фільтром і пасивним. Другий виграв по більшості параметрів.
Переглядав розрахунки і виявив, що забув про і (корінь з -1). Не правильно скопіював з інших прокладів і копіював далі.
Вставив і, перерахував - треба трохи змінити параметри резисторів.
Загалом є бажання розрахувати і спробувати виготовити індуктивності, як простий варіант - з повітряним діелектриком. Благо намоточний провід підходить і малого діаметру.
З дроселями має стати значно краще.
Загалом і так дуже добре.
Також вставив в макет ланку компенсації нуля на виході з посту #156 з підстройочним резистором і вислуховував чи впливає на звук - різниці не помітив.
Далі вислуховував з роздільним конденсатором, без - тут різниця є і досить відчутна.
Використані мною конденсатори по своєму класі були приблизно як мундорф сютрім, - не дешеві, звучать дуже добре. І все ж без них і значно значно краще!
Є дейф напруг 50...100 мВ.
Треба ще відслідкувати стабільність роботи.
Для вхідного каскаду ламповика де автоматичне змішення 1.5В це не страшно.
Якщо на вході підсилювача є конденсатор - нема особдливого сенсу ганятись за позбавленням цього конденсатора.
Для різних транзисторних кіл критичність дрейфу і наявності постійної складової залежить від реалізації.
Варіант з трансформатором на виході перетворювача напруга/струм не підходить - буде насичення...
Для ламповиків де вхід безпосередньо на сітку лампи в принципі дрейф 50...150 мВ не критичний.
Власне, зміни можна описати наступним чином - звучання ЦАП на 1540 більше наближується до звучання дорогих ЦАП, а тональний баланс при цьому залишається характерним, нейтральним, теплим.
Можна стверджувати, що зміни в звучанні на краще значущі - музика слухається з великим захопленням і уважністю, від 1540 ще такого звуку не чув..
Зараннее извиняюсь,но всё же рискну предположить.Обращая внимание на частности,мы уходим от природного понимания сути процесса.Не понимая причин,получаем удовольствие от процесса борьбы со следствиями.Мероприятие,конечно,захватывающее и увлекательное,но по большому счёту ни к чему не приводящее.Извиняюсь за прямоту(или непонимание цели).Хотелось бы узнать к чему стремитесь в своих изысканиях.Просто,если условный ориентир:*звучание дорогих цап*-точка отсчёта довольно абстрактна.
Обозначу свои позиции:интерпретация воссзоздания музыкального произведения посредством аналогового преобразования, является эталоном.Работая с *цифрой*,стремимся к этому условному эталону приблизиться.
Тогда,естественно,упрощение-без аналогового и цифрового фильтров.Приходим к философии одесских лаборантов.На этом пути кто-то добился более естесственных,*аналоговых* результатов?
Или у вас другие цели?
(03-03-2013 19:38)audin1970 писал(а): Обозначу свои позиции:интерпретация воссзоздания музыкального произведения посредством аналогового преобразования, является эталоном.Работая с *цифрой*,стремимся к этому условному эталону приблизиться.
Тогда,естественно,упрощение-без аналогового и цифрового фильтров.Приходим к философии одесских лаборантов.На этом пути кто-то добился более естесственных,*аналоговых* результатов?
Или у вас другие цели?
У меня именно эти. Максимально естественное и приближенное к аналогу звучание и максимальное раскрытие потенциала 1540 по мотивам многих "раскрывателей". А без аналогового фильтра звук на ВЧ не такой уже и "кошерный".
А вообще восприятие индивидуально и каждый ищет именно свой звук.
(03-03-2013 19:38)audin1970 писал(а): Зараннее извиняюсь,но всё же рискну предположить.Обращая внимание на частности,мы уходим от природного понимания сути процесса.Не понимая причин,получаем удовольствие от процесса борьбы со следствиями.Мероприятие,конечно,захватывающее и увлекательное,но по большому счёту ни к чему не приводящее.Извиняюсь за прямоту(или непонимание цели).Хотелось бы узнать к чему стремитесь в своих изысканиях.Просто,если условный ориентир:*звучание дорогих цап*-точка отсчёта довольно абстрактна.
Обозначу свои позиции:интерпретация воссзоздания музыкального произведения посредством аналогового преобразования, является эталоном.Работая с *цифрой*,стремимся к этому условному эталону приблизиться.
Тогда,естественно,упрощение-без аналогового и цифрового фильтров.Приходим к философии одесских лаборантов.На этом пути кто-то добился более естесственных,*аналоговых* результатов?
Или у вас другие цели?
Все прозаїчно і просто.
Для мене еталоном є звучання музики при живому виконанні: філармонія, органний зал, оперний театр, театр оперети, джазові фестивалі, гра в підземному переході баяніста або соло гітариста, інше.
Маю програвач вінілових пластинок і магнітофон, певну добірку цікавого матеріалу, але попри його істинно аналогову природу за еталон порівнння: розширення, детальності, динаміки, тонального балансу, сцени, вражень, емоцій береться саме живе виконання, можна з підсиленням, але без запису.
Так от, "дорогі ЦАП", про які я писав по різних і сукупних параметрах дуже схожі на живе виконання, майже все передано, втрачено і спотворено мінімум, при їх прослуховуванні складається таке враження.
Про принципи побудови ЦАП з 1540, найкращі варіанти, до яких я дійшов, провівши описані в темі експерименти - вони також прозаїчні і прості і слідують з теореми Котельникова.
(Для того, щоб оцифрувати і відновити аналоговий сигнал без втрат - потрібно брати його відліки з частотою вдвічі більшою частоти верхньої гармоніки).
Теорему вивчали в університеті, є в підручниках, зокрема нам на лекціях розповідав викладач, який тривалий час викладав в США і Європі. Ех, от би зараз ще раз послухати курс його лекцій з основ радіоелектроніки, стільки там цікавого казали про сигнали, спектри і перетворення, але тоді здавалося які там спектри - уже і Пентіуми 4 є і Інтернет високошвидкісний і плеєри маленькі, носії інформації великого порядку і тому подібне, сигнали менш важливі.)
З теореми слідує, перед взяттям відліків аналогового сигналу потрібно його спектр обрізати ідеальним фільтром до частоти вдвічі меншої за частоту дискретизації, а після відновлення - спектр вихідного аналогового сигналу обрізати таким же фільтром - буде точно такий же сигнал.
В 1900-х роках довели формулами без компів.
Фільтрів ідеальних реалізувати не можна - тому сигнали будуть трохи спотворені.
Отже, якщо дотримуватись такій ідеології - потрібно лише хороший ЦАП + можливо, пристрій зберігання вибірки, якщо на виході мікросхем ЦАП довго встановлюється відлік і виходять цифрові шуми + ідеальний аналоговий фільтр.
А цифровий фільтр тут є лишнім, оскільки він тільки вносить спотворення.
Це все теорія, яка для мене є переконливою. ЦФ бути не має, аналоговий правильний фільтр обов"язковий + правильні моменти відтворення відліків сигналів.
А в дорогих ЦАП могли або реалізувати правильний аналоговий фільтр, або провести гору експериментів і реалізувати ЦФ на основі теорії сигналів, кореляцій і тому подібного, звучання якого на слух сприймається ок - отже й аналоговий фільтр вихідний хороший зробити значно простіше.
До варіантів і ідей одеських лаборантів відношусь з повагою. Але, опробувавши їх пару років назад вибрав інші описані варіанти по описаних причинах.
А мета - слухати звук, який подобається в своє задоволення) А подобається найбільш схожий на оригінал
(03-03-2013 12:01)serg6677 писал(а): Вопрос на что влияет -5?
Ширина сцены.
А также от этого питания зависит будет ли цифровой оттенок в звуке или наоборот - приятный аналоговый.
Эта шина по заметности на третьем месте после +5 и -15 (17).
Не достигнув желаемого, они сделали вид, что желали достигнутого.
(03-03-2013 19:38)audin1970 писал(а): Зараннее извиняюсь,но всё же рискну предположить.Обращая внимание на частности,мы уходим от природного понимания сути процесса.Не понимая причин,получаем удовольствие от процесса борьбы со следствиями.Мероприятие,конечно,захватывающее и увлекательное,но по большому счёту ни к чему не приводящее.Извиняюсь за прямоту(или непонимание цели).Хотелось бы узнать к чему стремитесь в своих изысканиях.Просто,если условный ориентир:*звучание дорогих цап*-точка отсчёта довольно абстрактна.
Обозначу свои позиции:интерпретация воссзоздания музыкального произведения посредством аналогового преобразования, является эталоном.Работая с *цифрой*,стремимся к этому условному эталону приблизиться.
Тогда,естественно,упрощение-без аналогового и цифрового фильтров.Приходим к философии одесских лаборантов.На этом пути кто-то добился более естесственных,*аналоговых* результатов?
Или у вас другие цели?
Все прозаїчно і просто.
Для мене еталоном є звучання музики при живому виконанні: філармонія, органний зал, оперний театр, театр оперети, джазові фестивалі, гра в підземному переході баяніста або соло гітариста, інше.
Маю програвач вінілових пластинок і магнітофон, певну добірку цікавого матеріалу, але попри його істинно аналогову природу за еталон порівнння: розширення, детальності, динаміки, тонального балансу, сцени, вражень, емоцій береться саме живе виконання, можна з підсиленням, але без запису.
Так от, "дорогі ЦАП", про які я писав по різних і сукупних параметрах дуже схожі на живе виконання, майже все передано, втрачено і спотворено мінімум, при їх прослуховуванні складається таке враження.
Про принципи побудови ЦАП з 1540, найкращі варіанти, до яких я дійшов, провівши описані в темі експерименти - вони також прозаїчні і прості і слідують з теореми Котельникова.
(Для того, щоб оцифрувати і відновити аналоговий сигнал без втрат - потрібно брати його відліки з частотою вдвічі більшою частоти верхньої гармоніки).
Теорему вивчали в університеті, є в підручниках, зокрема нам на лекціях розповідав викладач, який тривалий час викладав в США і Європі. Ех, от би зараз ще раз послухати курс його лекцій з основ радіоелектроніки, стільки там цікавого казали про сигнали, спектри і перетворення, але тоді здавалося які там спектри - уже і Пентіуми 4 є і Інтернет високошвидкісний і плеєри маленькі, носії інформації великого порядку і тому подібне, сигнали менш важливі.)
З теореми слідує, перед взяттям відліків аналогового сигналу потрібно його спектр обрізати ідеальним фільтром до частоти вдвічі меншої за частоту дискретизації, а після відновлення - спектр вихідного аналогового сигналу обрізати таким же фільтром - буде точно такий же сигнал.
В 1900-х роках довели формулами без компів.
Фільтрів ідеальних реалізувати не можна - тому сигнали будуть трохи спотворені.
Отже, якщо дотримуватись такій ідеології - потрібно лише хороший ЦАП + можливо, пристрій зберігання вибірки, якщо на виході мікросхем ЦАП довго встановлюється відлік і виходять цифрові шуми + ідеальний аналоговий фільтр.
А цифровий фільтр тут є лишнім, оскільки він тільки вносить спотворення.
Це все теорія, яка для мене є переконливою. ЦФ бути не має, аналоговий правильний фільтр обов"язковий + правильні моменти відтворення відліків сигналів.
А в дорогих ЦАП могли або реалізувати правильний аналоговий фільтр, або провести гору експериментів і реалізувати ЦФ на основі теорії сигналів, кореляцій і тому подібного, звучання якого на слух сприймається ок - отже й аналоговий фільтр вихідний хороший зробити значно простіше.
До варіантів і ідей одеських лаборантів відношусь з повагою. Але, опробувавши їх пару років назад вибрав інші описані варіанти по описаних причинах.
А мета - слухати звук, який подобається в своє задоволення) А подобається найбільш схожий на оригінал
Благодарю за подробнейшее объяснение своей позиции и техническое описание вариантов достижения цели.
Ваше восприятие мне очень импонирует.
Осмелюсь спросить:какой на сегодняшний день *дорогой цап*является для Вас эталоном в воспроизведении живой музыки и чем с технической точки зрения обусловлены его способности?
Слушал много цифровых источников разных ценовых категорий.Звук большинства из них раздражает сразу,некоторых чуть позже.Приятным исключением оказались некоторые аппараты на tda 1540,1541,pcm56 в заводском исполнении.Они хоть и упрощённо,но воспроизводят музыку,а не отдельно бессвязные звуки.
Пробывал реализовать аналоговые фильтры разных порядков.В итоге для себя пришёл к выводу,что выше первого порядка заметно каверкают звук.Наверное,лучше качественный цифрой фильтр,чем аналоговый выше третьего.
В модернизации филипсов заметный положительный эффект дают отключение коррекции некорректируемых ошибок и снижение ошибок считывания на порядок.
Спасибо за познавательную информацию!
(25-02-2013 13:39)Nemo писал(а): .....
Якщо на вході підсилювача є конденсатор - нема особдливого сенсу ганятись за позбавленням цього конденсатора.
....
золотые слова
а то в реалиях, часто встречашь - в источнике поставят проходной BG или бумагу в масле за 20-60$,а в усилителе про родной "обмылок" за 0.34$ забыли совсем или умышленно...
(03-03-2013 23:31)audin1970 писал(а): Благодарю за подробнейшее объяснение своей позиции и техническое описание вариантов достижения цели.
Ваше восприятие мне очень импонирует.
Осмелюсь спросить:какой на сегодняшний день *дорогой цап*является для Вас эталоном в воспроизведении живой музыки и чем с технической точки зрения обусловлены его способности?
Слушал много цифровых источников разных ценовых категорий.Звук большинства из них раздражает сразу,некоторых чуть позже.Приятным исключением оказались некоторые аппараты на tda 1540,1541,pcm56 в заводском исполнении.Они хоть и упрощённо,но воспроизводят музыку,а не отдельно бессвязные звуки.
Пробывал реализовать аналоговые фильтры разных порядков.В итоге для себя пришёл к выводу,что выше первого порядка заметно каверкают звук.Наверное,лучше качественный цифрой фильтр,чем аналоговый выше третьего.
В модернизации филипсов заметный положительный эффект дают отключение коррекции некорректируемых ошибок и снижение ошибок считывания на порядок.
Спасибо за познавательную информацию!
Будь-ласка)
Приємно, що тема є актуальною.
"Дорогі ЦАП" - я мав на увазі ЦАП за 800-1000$ і вище.
Там всередині гора ПЛІСів, процесорів, прицезійних мало шумлячих аналогових деталей відомих брендів - АД, ББ, Лінеартех і тому подібне.
Якось не полінувався і познаходив даташити і почитав що є що і які там параметри - дуже хороші)
Виробники - Марк Левінсон, Сонік Франтірс, Парасаунд, Лаври, Аудіо Ресеч.
Якщо подивитись їх реалізацію - очевидно чому вони так звучать
В основному такі ЦАП зібрані на PCM58, PCM63, AD1862, Ультра Аналог 20400A.
Хоча це не догма - Лаври Голд (ЦАП ритайлом ~10000$) зібраний на 14-бітних ЦАП виробництва АД, а подальше нарощення розрядності - резистивними збірками і ключами, в 20400A також схоже.
Про звучання ЦАП - все ще залежить від транспорту і системи. Думаю, якщо підчепити ЦАП з високим розширенням, скажімо на PCM58, PCM63 до транзисторного підсилювача і до колонок з металевими дифузорами - буде розрив свідомості, а 1540, 1541 там гратимуть в самий раз)
(25-02-2013 13:39)Nemo писал(а): .....
Якщо на вході підсилювача є конденсатор - нема особдливого сенсу ганятись за позбавленням цього конденсатора.
....
золотые слова
а то в реалиях, часто встречашь - в источнике поставят проходной BG или бумагу в масле за 20-60$,а в усилителе про родной "обмылок" за 0.34$ забыли совсем или умышленно...
У меня лично диф каскад на полевых транзисторах, конденсаторов на входе нет. А то я вообще бы его не ставил.
(03-03-2013 23:31)audin1970 писал(а): Пробывал реализовать аналоговые фильтры разных порядков.В итоге для себя пришёл к выводу,что выше первого порядка заметно каверкают звук.Наверное,лучше качественный цифрой фильтр,чем аналоговый выше третьего.
Все зависит от "прозрачности" элементов и схемотехники, на чем собраны аналоговые фильтра и их ПХ.
Если применили мксх и задали ПХ по Чебышеву, то не удивительно, что даже второй порядок исковеркал звук.
Не достигнув желаемого, они сделали вид, что желали достигнутого.
Власне, твікнув я Філіпс 104 по максимуму з доцільного - зміна кераміки на плівку в обв"язці ЦАП, зміна розділювальних електролітів на дуже хороші конденсатори, окремий трансформатор + пасивний стабілізатор (фільтр) для аналогової частини, відключення ЦФ, ламповий клок.
Аналоговий фільтр на виході рідний без зміни. Залишається дочекатись отримання операційників LME49720 і порівняти їх з рідними.
Варто зауважити, що в 104-му як і в 304-му і 150-му на платах стоїть багато SMD резисторів і конденсаторів, що для хорошого звучання не дуже добре, принаймі в аналоговій частині іх не місце.
Але то таке, змінювати ці елементи не буду, занадто.
Ще в майбутньому також спробую вставити туди 1540D і послухати результат.
Загалом ефект великий, переслухав пару дисків, які раніше не особливо захоплювали.
Але все ж варіант з пасивним LC фільтром подобається значно-значно більше.
Варто зауважити, що добре звучать тільки студійні диски, болванки, писані правильно відчутно і значно програють.
Цікаво, що якщо болванку зграбити в ВАВ і слухати на МУЗПК - звучать дуже добре.
Твікати живлення мікросхем ЦАП не планую.
Ще варто додати, що на звучання Філіпсів великий ефект чинить ламповий клок. Не в якості реклами, просто факт. ЦАП + МУЗПК з трансформаторним живленням звукової карти і лінійним стабілізатором звучать нормально і без лампового клока (правда в ЦАП трохи інша реалізація).
(04-03-2013 11:16)Nemo писал(а): Варто зауважити, що добре звучать тільки студійні диски, болванки, писані правильно відчутно і значно програють.
Цікаво, що якщо болванку зграбити в ВАВ і слухати на МУЗПК - звучать дуже добре.
Так может обратить внимание на серву? Очень похоже на ее проделки.
(04-03-2013 13:55)ms142 писал(а): Так может обратить внимание на серву? Очень похоже на ее проделки.
Та наче проблем з сервою не виявлено.
Скільки доводилось слухати Філіпси першого покоління, завжди було чутно різницю між штампованими дисками і балванками.
Навіть перечитав декілька тем з цього приводу.
Я слухаю і слухатиму ЦАП + МУЗПК.
А власник даного плеєра має велику колекцію фірмових дисків.
Яка причина зміни звучання не знаю і знати не особливо хочу..) Інформація компом з диску читається один в один. Певне при зчитуванні плеєром є певні модуляції ітому подібне.
Гіпотетично після змін розширення і детальність стала кращою, отже й різницю, напевне чутно більше.
(04-03-2013 13:55)ms142 писал(а): Так может обратить внимание на серву? Очень похоже на ее проделки.
Та наче проблем з сервою не виявлено.
Но это не значит, что их нет.
Возможно, что в данном случае имеет место: при чтении болванок сервосистема больше нагружена и помехи от нее пролазят на выход (это сильно упрощенно; ход мыслей, надеюсь, понятен). Уровень Вашего 104-го, да видимо и остального тракта, позволяет это четко слышать. Поэтому в данном случае интересно обратить внимание на серву и попытаться добиться качества чтения болванок, как у штамповок.
(04-03-2013 15:19)ms142 писал(а): Но это не значит, что их нет.
Возможно, что в данном случае имеет место: при чтении болванок сервосистема больше нагружена и помехи от нее пролазят на выход (это сильно упрощенно; ход мыслей, надеюсь, понятен). Уровень Вашего 104-го, да видимо и остального тракта, позволяет это четко слышать. Поэтому в данном случае интересно обратить внимание на серву и попытаться добиться качества чтения болванок, как у штамповок.
В великій мірі згодний, що причина може бути в цьому.
Але, діагностувати серву і налаштувати можливості не маю і досвіду...
Наче як Р-ки так і фірму читає нормально без проблем, а які там режими, струми і тому подібне поміряти - ціла епопея + треба осцилограф нести з роботи до дому...
До речі, питання до всіх - Ви чуєте на своїх філіпсах та й інших плеєрах між фірмою і Р-ми?
(04-03-2013 15:31)Nemo писал(а): Наче як Р-ки так і фірму читає нормально без проблем, а які там режими, струми і тому подібне поміряти - ціла епопея + треба осцилограф нести з роботи до дому...
До речі, питання до всіх - Ви чуєте на своїх філіпсах та й інших плеєрах між фірмою і Р-ми?
Само собой разница слышна. Но при записи копии с хорошего фирменного диска на болванку уровня JVC и на хорошем приводе типа plextor не более 4-й скорости разница в нюансах и часто лучше чем лицензии с этого диска. В ЕАС есть проверка по базе насколько образ соответствует оригиналу очень часто эти данные 99-100%, то есть потеря информации минимальна практически 1в1. Второй фактор джиттер и ошибки С2, на хороших болванках типа TAIYO YUDEN by JVC они минимальны. Ну и серва как способна это все читать. У меня на 104 вроде все по мануалу отстроенно но не покидает ощущение, что первые один -два трека на болванках играют хуже всего остального диска.(видно недонастроил)
А вот преобразование в SPIDIF и назад намного критичней влияет.
В статье одесситов есть элементарная схемка на ЛА7 и светодиоде, который загорается при ошибках С2. Можно визуально оценить на сколько хорошо работает серва.
Во втором аппарате с CDM-4 серва читает даже сильно царапанные RW (проверяю в качестве теста) за нее я спокоен.
В Філіпсах по схемі стоїть оперативна пам"ять.
Питання в чому.
Якщо говорити про джитерс і про запис на компактдиски - там що прив"язка сигналу LAT (відтворення відліків ЦАП) до швидкості обертання диска і зчитування?
Я завжди думав, що сигнал записується в буфер, потім зчитується іншим незалежним процесором і два процеси розмежовані.
Чіпляв я діодики - не блимають.
В Цап також фактичних фізичних помилок нема.
Виходить різниця звучання різних дисків в таймінгах.
(04-03-2013 15:31)Nemo писал(а): До речі, питання до всіх - Ви чуєте на своїх філіпсах та й інших плеєрах між фірмою і Р-ми?
Слышно конечно, звучание более плоское и глубина низа теряется, особенно если писать EAC, диски записаные раньше тупой NERO Burning Rom прямым копированием образа, как то повкуснее будут.
Не на всех дисках это можно уловить.
(04-03-2013 18:19)Nemo писал(а): Чіпляв я діодики - не блимають.
Схема с таймером?
По серве.
Попробуем порассуждать. Есть качественный фирм. диск, правильно сделан рип и правильно записан на правильную болванку. Т.е. это то, что мы сами можем правильно сделать. Т.о. некорректируемые ошибки, приводящие к интерполяции при воспроизведении, отсутствуют. Ну или их очень мало и они редки, чтобы сказаться на качестве звука. Остаются корректируемые ошибки (их по идее на CD-R должно быть больше) и непосредственно работа сервосистемы, как механизма (трекинг, фокус и т.п.). Т.к. уровень RF сигнала с CD-R раза в 1,5 меньше, да и геометрия питов отличается от штамповки, то серва работает с повышенной нагрузкой. Как по питанию шурует больше помех, так и "процессор коррекции" сильнее напрягается. И если с первым можно бороться, то со вторым пунктом есть засада. Встречал информацию, что интерполяция в сидюках сделана упрощенной и у разных приборов по-разному. Да и не факт, что и корректируемые ошибки конкретная МС правильно корректирует... Тут курить надо даташиты (а Филипсы любили ерунду понаписывать в них) и шо-то думать...
Все вышенаписанно глубоко ИМХО и может не совпадать с мнением редакции и читателей.