Про мету трансформатора:
В класичному ламповому каскаді з резистивним навантаженням в аноді фактично (в наближенні, на скільки я розумію суть процесів і чому вважаю, що без трансформатора ніяк), лампа виконує функцію схожу до джерела струму.
На анодному резисторі (навантаження) утворюється напруга, частина якої потім через конденсатор подається на коректуючий лацюжок або на сіточний резистор наступного каскаду.
Так от, більша частина енергії підсиленого сигналу розсіюється в тепло на резисторі відносно малого опору.
Менша частина поступає в наступний каскад, створює менший струм, на неї більший вплив носять шуми, нелінійності і тому подібне.
Трансформатор дозволяє псевдо перенести анодне навантаження в сіткове коло наступного каскаду.
Ще як варіант - лампа має не лінійний опір і зміна напруги, що знімається не з анодного резистора, а між анодом і землею може ставати не лінійною.
Що з цього правда, а що абсурд мені судити важко.
Подібні доводи приводяться авторами фонокоректорів з трансформаторним міжкаскадним зв"язком, який переграв все, що приходилось слухати.
Чому ніхто не робить корекцію в аноді в тріодному каскаді?
Тому, що вихідний опір цього каскаду достатньо низький, на порядок менший ніжу пентода. Якщо по простому, то корекція відбувається за рахунок дільника з вихідного опору попереднього каскаду на опору навантаження, який в коректорах є частотнозалежним. Відношення сигналу на 20 Гц і 20 кГц приблизно в 100 разів і це відношення має забезпечити дільник. Тому, наприклад для 6SL7, на 20 кГц навантаження має бути менше 1 кОм, що не сприяє задовільній роботі каскаду (для тріодів потрібно Rн більше 3-5 Ri). Тому перед ланцюгами коректції ставлять резистор достатньо великого опору, який включається послідовно з вихідним опором попереднього каскаду.
Для пентодів ситуація діаметрально протилежна: внутрішній опір в сотні кОм, оптимальний опір навантаження 10-20% від внутрішнього.
Тому пропоную тему перейменувати і експерементувати з тим, що може дати позитивний результат.
Про не умісність робити корекцію в аноді на тріоді я згодний, уже приводили аргументи в вищих повідомленнях.
Можна спробувати перейменувати тему.
В даному випадку є ще питання чи варто в схемі коректора, приведеній в повідомленні 31 намагатись змінити вхідну лампу на 6ж4 в тріоді, між каскадами поставити розділювальний трансформатор замість конденсатора і сподіватись на кращі параметри/суб"єктивне звучання. По можливості звісно хочеться поставити трансформатор і на вихід, але, враховуючи складність туди можна і конденсатор.
Питання в тому чи є сенс в використанні розділювального трансформатору між каскадами коректора, які аргументи за і проти, чи можна зробити такий коректор на двох каскадах, чи є варіанти реалізації, вігуки?
Відомі варіанти реалізації тільки на трьох каскадах різних авторів, в 2-х з яких трансформаторний зв"язок - дуже добре зарекомендували себе.
Тут нескладно все оцінити "на пальцях".
Підсилення 6SN7 в в резистивному каскаді 13-14, у 6Ж4 близько 40, корекція дасть послаблення в 10 раз. Отримаєто в сухому залишку підсилення (13...14)х40/10=52...56. При вхідному сигналі 5 мВ на виході отримуємо 260...280 мВ. Для сучасних підсилювмчів малувато.
Я прихильник пентодів на вході коректору, але коли Ви хочете чисто тріодний та двокаскадний, то краще взяти дві 6Ж4 з міжкаскадним конденсатором та трансформаторним виходом.
Змінив в схемі, яку приведено в пості #31 вихідні розділювальні конденсатори Бош папір в маслі на Мундорф Сюпрім - побільшало розширення, звук став став більш дравйвовим і чистим. Попри хороше звучання в живленні лампових підсилювачів, фільтрах акустики, як розділювальний на вихід транзисторних каскадів в якості міжкаскадного в лампові підсилювачі не найкращий варіант - відносно велика провідність ізоляції...
Також змінив в коректуючій ланці синенькі конденсатори Філіпс (з Філіпса 204-го) на сріблясті з Естонії 001, - також побільшало розширення. Останні дуже схожі на конденсатори з дорогих ЦАП і мають хороше звучання.
Бош папір в маслі поставив в живлення після П-фільтра - став більш натуральний тональний баланс.
Трапився підходящий металевий корпус.
Окреме дякую подарункові форумчан в вітці "Віддам просто так".
Вирішив цивільно, практично і функціонально зібрати в ньому коректор по схемі з посту #31.
Минулий, був в фанерній коробці постійно ловив на себе наводки по причині не екранованості.
За одне цивільно розвести землі, живлення, скомпонувати сигнальні кола.
Вніс зміни в блок живлення - однонапівперіодний випрямляч на кенотроні 5Ц4М, після пара МБГЧ на 20 мФ (разом) (звучання з використанням електролітів після кенотрона не подобається), далі ланка LC ~10 Гн, 220 мФ, далі на кожний каскад роздільні RC ланки 4,7 кОм, 100 мФ і ще ланки RC 1 кОм, 8 мФ (папір в маслі БОШ) + на перший каскад маленька умовно формальна ланка RC 1 кОм, 0,47 мФ (Плівка Окая).
Відійшов від гори дроселів, таким чином фільтрація анодної напруги достатня, а заліза значно менше.
Живлення накалів раніше було стабілізовано, тепер ні, - перемінка 6,3В. На накали подано потенціал 30В для усунення можливого фону 50 Гц.
Гулу не чутно взагалі, тому стабілізувати не прийшлось.
Міжкаскадні конденсатори Мундорф Сюпрім, електродіти в катодах - Елна сілмік, електроіти живлення Самунг, Нічікон. Резистори - ВС, конденсатори в коректуючій ланці - плівка з Естонії 001 - на зразок синеньких з агалогових кіл філіпсів 1-го покоління, тільки кращі звуком.
Добре звучить, радує слух!
Досить збалансовано - розширення, детальності, масштабності багато і разом з тим абсолютно не втомлюючи і досить природно, натурально.
Різні фонокоректори з корекцією в аноді довго слухати не зміг - напрягали, втомлювали. Як мої реалізації, так і інших.
Хоча як варіант недорогого компромісу з хорошим розширенням - в самий раз.
Можна стверджувати, що нарешті вініл почитає звучати, так як бажалось і до чого прагнулось.
З коректорів, які доводилось слухати, мені найбільше сподобався коректор з LRC корекцією і трансформаторним міжкаскадним зв"язком.
Особисто мені цілком зрозуміло чому.
Але це дуже складний і дорогий варіант.
Не те, щоб я закликав повторювати саме цю схему, - вона має певні недоліки, наприклад, трохи мало підсилення (мені цілком вистачає, але де вхід підсилювача менш чутливий, буде малувато).
Хочу лише зауважити, що на октальних лампах можна зібрати хороший фонокоректор з хорошим звуком, який явно і значно переграє більшість вбудованих в підсилювачі і не мало окремих на пальчикових.
Подібних схем з описами в мережі достатньо.
6SN7 RCA звучать класно, але й 6Н8С 50-х років (не МЕЛЗ) також цілком нормально себе показують.
Слухав тривалий час коректор в описаному вище вигляді.
Ще давно виникало бажання змінити кенотрон 5Ц4М на щось значно менш потужне.
Якраз був в наявності EZ11 - його і поставив.
Правда для цього прийшлось перемотувати накальні обмотки трансформатора, а потім з певних причин ще раз перемотати і анодну
Оскільки уже розібрав коректора, - вирішив спробувати змінити вхідну лампу 6SN7 на іншу з більшим підсиленням.
Була ідея вчепити а вхід пару черепашок EF11, які також були в наявності.
6SN7 поставив на вхід по причині того, що такі були наявними, а 6SL7 не було. Ну і звісно тому, що то лампи виробництва RCA значно крае звучать ніж 6Н9С в тому числі МЕЛЗ.
Підчепив до одного каналу EF11 в пентоді з резистором 47 кОм в аноді (відносно великий струм анода).
Змінив праметри коректуючих ланок з врахуванням вихідного опору зміненого каскаду.
Послухав, зауважив дуже добре звучання, хоча все одно трохи замало підсилення.
Зібрав другий каскад.
В ньому виявився великий мікрофонний ефект. Замінив ту лампу на іншу EF11 - ефект майже цілком зник.
Почитав даташити на EF11 Виробництва RFT, Tlefunken, Philips, рекомендовані режими і їх параметри.
Вирішив вибрати режим з резистором в аноді 200 кОм, відповідно з великим вихідними опором, але з більшим підсиленням.
Послухав. Зауважив чимале збільшення гучності і великі зміни в звуці.
Приклеїв лампи вхідних каскадів на двохсторонній скотч, зібрав коректор і слухав декілька годин різні пластинки.
Про зміни в звуці: онатуральнюваня, вирівнювання тонального балансу, АЧХ, покращення мікро- і макродинаміки, сцени, розширення по інструментах і тональної ясності.
Наявна 6SN7 RCA добре звучить, слухав її в різних місцях. А вхідний каскад класичний.
Але різниця дуже велика.
Потрібно ще повирішувати питання мінімальних фонів, які то виникають, то зникають. Розташувати і закріпити все цивільно, хороші роз"єми поставити, зробити можливість підключення двох тонармів. Перерозрахувати коректуючі ланки таки чином, щоб вони мали більший реактивний опір і підібрати більш точні деталі, як варіант спробувати поставити масляні конденсатори.
Якщо говорити про коректори з індуктивною корекцією і з трансформаторним зв"язком - звісно це топ варіанти. По самій фізиці природи такі типи корекції і міжкаскадний зв"язок дозволяє розгубити якнайменше енергії і передати в наступний каскад якнайбільше.
Але, після прослуховування годин так 3-х різний дуже добре відомий мені матеріал, у мене склалось враження що звучання такого коректора мене в принципі всім влаштовує
Тонально багате і наповнене звучання, музичне.
Можна стверджувати, що переважна більшість музичної і емоційної суті, яка сприймається при живому відтворенні без запису таким коректором була передана
Сподобався він мені і багато найкращих вражень і емоцій залишив.
А коректор по своїй концепції і реалізації досить недорогий.
Параметри каскаду:
Резистор в аноді - 200 кОм
Резистор в другій сітці - 600 кОм
Резистор в аноді - 2 кОм
