Проблемы две:
В корректоре лампа имеет частотнозависимую нагрузку, изменяющуюся в широком диапазоне в зависимости от спектра сигнала, что влияет на линейность.
Выходное сопротивление (зависящее от уровня сигнала) лампы входит в эквивалентную цепь, определяющую частотные характеристики схемы.
Чтобы минимизировать влияние корректирующей цепи на линейность и выходное сопротивление каскада на частотные характеристики - входное сопротивление корректирующей цепи и выходное сопротивление каскада надо максимально разносить.
В Вашем случае, элементы корректирующей цепи задают еще и режим по постоянному току. Удовлетворить одновременно оба требования (режим по постоянному и переменному току) – весьма проблематично.
В классическом варианте, режимы по постоянному и переменному току разделяют, и выбирают входное сопротивление сосредоточенной корректирующей цепочки значительно больше выходного сопротивления каскада. Включать эту цепочку можно как относительно земли, так и относительно анодного напряжения (что на мой взгляд – хуже).
Фактически, если нарисовать эквивалентную схему по переменному току, такое решение ни чем не отличается от эквивалентной схемы классического варианта. Просто Вы сами себе набросили удавку на шею.
Вы так долго объясняете, Ri (тобто Rout) каскада входит в формулу расчета постоянных коррекции. Когда Ri сотни кило ом - подогнать легко, когда единицы кило ом (триод) подогнать нереально. Все. Точка.
Всім дякую за відповіді і участь в вітці.
Зауваження актуальні і цілком відповідають дійсності.
З повагою.
Ряд уточнень.
На скільки я розумію суть схемотехніки лампових каскадів:
Якби можна було реалізувати каскади з нескінченним вхідним опором і нульовим вихідним, вхідна напруга на які б подавалась відносно землі (0В) і вихідна утворювалась на активному або пасивному елементі відносно землі - все було б добре. Можна було б зібрати фонокоректор на декількох каскадах з достатнім підсиленням і зосередженими або розділеними ланцюгами корекції і все.
Але, є ряд обмежень.
Перед усім обмеження в тому, що навантаження потрібно включати в катодне коло між катодом і В+, а вхідний каскад керувати відносно землі.
Те, що для змінних струмів по електролітах живлення В+ і земля замкнуті я розумію.
Але це не зовсім так. Виходить, що напруга утворюється саме на катодному резисторі, а ми потім до сіткового резистора з високим опором приводимо лише частину величини зміни енергії катодного. А більша частина - в тепло і без толку.
Якщо є міжкаскадний трансформатор з гальванічно розв"язаними обмотками - ставимо резистор в вторичну обмотку і енергія змінного струму на катодному навантаженні виділяється з толком саме там де потрібна. А без трансформатора лише її мала частина..
В додатках дві відомі схеми фонокоректорів. Одна з зосередженою корекцією в андному колі. Друга з зосередженою корекцією між каскадами.
На скільки я розумію, вони досить різні.
В схемі на 6Н23П (класичний тріодний фонокоректор) опір коректуючої ланки значно більший опору першого каскаду і впливає на його роботу по мінімуму. Але значення опорів резисторів досить великі. Велика частина енергії розсіюється на резисторах R3, R4 в тепло. На високоомні каскади значно наводяться шуми і тому подібне.
Це в великому наближенні.
Але АЧХ такого каскаду можна отримати цілком відповідним стандарту.
Другий каскад (фонокоректор по схемі Тореса) на пентоді з коректуючою ланкою R5, R7, C1, C3, і після лише безпосередній зв"язок. Розсіяння енергії в тепло не велике, проходження струму коротке. Мінімум ланок з проходженням струму через резистори і утворення напруги. Мінімальний вплив вихідних опорів одного каскаду на інший.
Я складав коректор на двох половинках 6Н8С, 6Н9С, схожий до коректора на 6Н23П. Деталі були дорогими і звучав він досить непогано (деякі варіанти з не достатнім підсиленням, але то другорядне).
Але коректор, по приведеній в першому пості схемі його переграв на порядок по всіх параметрах.
Кривість його схеми очевидна і зрозуміла. Питання в тому, чому він переграв і як зробити щоб переграв з мінімум кривості.
Чи можна як варіант додати резистор в катод і розрахувати номінали двох ланок і резистора + внутріжнього опору лампи? Так щоб була відповідність стандарту корекції. Розділення змінних і постійних струмів не буде, але все ж, не треба чіпляти гору високоомних резисторів.
Nemo, схему Сергеева Сергея я не собирал, а собирал аналогичный ему ульяновский, но в конце концов он оброс транзисторами (ИТ) в нагрузке первого каскада и светодиодами в катодах.
корректор Торреса на заказ собирал мой сосед, результат
отчет о работе тут: http://tubes.org.ua/hab_vinyl.htm(ссылка не коммерческая)
(13-10-2012 19:35)AntonZP писал(а): Nemo, схему Сергеева Сергея я не собирал, а собирал аналогичный ему ульяновский, но в конце концов он оброс транзисторами (ИТ) в нагрузке первого каскада и светодиодами в катодах.
корректор Торреса на заказ собирал мой сосед, результат
отчет о работе тут: http://tubes.org.ua/hab_vinyl.htm(ссылка не коммерческая)
Фонокоректор по схемі Тореса я слухав і з фонокоректором по приведеній зверху схемі порівнював.
Якраз коректор з каскадами на 6Н8С по схемі схожі до Сергія Сергієва переграв відчутно, а приведену схему можна сказати ні, а то й переграла його.
Був з Лампами Сіменс на вході, деталі середньої вартості.
Питання не втому, що що переграє, а як покращити і чи можна зробити приведену схему більш правильною?
Вчора послухав пластинки після довгої перерви.
Дійсно певна різкість в звучанні коректора присутня, втомлює з часом.
Хоча розширення і детальності багато.
Цікавить думка учасників про фонокоректор на двох 6SN7 з трансформаторним зв"язком між каскадами і зосередженою RC корекцією після трансформатора + вихідний каскад з резистивним навантаженням і розділювальним конденсатором на виході?
Хто має досвід використання міжкаскадних трансформаторів в RC коректорах? На скільки звук може бути кращим ніж в аналогічному коректорі з резистивним навантаженням першого каскаду + розділювального конденсатора між каскадами?
Гіпотетично енергії на тепло в не потрібних місцях тратиться менше, менші опори, менший вплив шумів і тому подібне.
Є бажання не гадати про використання анадної корекції, а придбати/виготовити пару непоганих міжкаскадних трансформаторів, послухати результат, по можливості порівняти з іншими коректорами.
Декілька днів назад отримав плінт, оцінив значущу різницю.
Попри детальність і розширення така реалізація фонокоректора місцями звучить з явними спотвореннями і перекошеним тональним балансом (суб"єктивно - крикливо на верхній середині).
Вирішив переробити, повернувши варіант з двома каскадами на 6Н8С і зосередженою пасивною корецією між ними. Так щоб послухати відносно тривалий час в напів макетному варіанті.
Задум - отримати хороший звук при використанні наявних деталей. Використовувати лише потрібні каскади з мінімум деталей, виключити зайві.
Блок живлення з кенотронним випрямлячом і пасивними LC фільтрами + друга ланка фільтра на кожний каскад своя, без стабілізаторів. Блок живлення громіздкий і виконано окремо, щоб не наводити шумів полів розсіяння на каскади (в макеті екранувати каскади складно...).
Два каскади, їх включення і параметри однакові - підсилення порядку 23 дБ, вихідний опір порядку 5К. Саме такі номінали вибирались з метою отримання низького вихідного опору каскаду, щоб мінімізувати його вплив на роботу коректуючого ланцюжка для першого і входу підсилювача для другого. По цій же причині вибирались саме 6Н8С, а не 6Н9С на вході (ще по причині наявності пари 6SN7 RCA).
Коректуючий ланцюжок розраховано тут http://www.kabusa.com/riaa.htm , в ньому використані маленькі сіренькі конденсатори з аналогової частини Філіпса 204.
Резистори ВС, потрібні номінали вибирались підбором, складанням, дуже уже великий розкид параметрів...
Міжкаскадний конденсатор Мундорф Сюпрім поставлено аж 1 мФ - щоб мало не здавалось) (Були Мундорф Сюпрім на 0,22 і 1, поставив останні щоб мінімізувати вплив конденсатора на коректуючу ланку).
Вихідний - 8 мФ Бош папір в маслі - також щоб не мало і по причині того, що був тільки такий номінал) Зате вийшла хороша ясність і насиченість НЧ!
Накальна напруга випрямлена і стабілізована, на накал потрібно подати потенціал порядку 20-30В, інакше буде чутно фон 50 Гц, а так його при вказаних параметрах не чутно.
Звучить дуже добре, краще з всього опробуваного. Впевнений, коректори з використанням міжкаскадних трансформаторів звучали б краще, а з LC корекцією ще краще - природу не обманеш)
Але з трансформаторами і дроселями складно і це тема окремої розмови.
Підсилення трохи не вистачає, але якщо покрутити ручку регулювання гучності підсилювача наполовину - гучності більш ніж достатньо. Наче в звуці все є і нічого зайвого. Варто буде по можливості порівняти з Люксманом подібної концепції на ECC83.
В схемі нічого нового нема, акцент лише на мінімумі деталей, використанні одного типу ламп, хороший комплектуючих і вихідних каскадів з низьким вихідним опором, щоб було по мінімуму перехрестних впливів.
Думаю, замість гори дроселів можна поставити два стабілізатора на транзисторах з стабілітроном в базі і результат буде також добрим.
Мені звучання дуже сподобалось (тому вирішив намалювати і написати), неспішно і своє задоволення буду потрохи слухати колекцію вінілу на новому плінті, далі сподіваюсь підкупити ще один тонарм і пару головок, повислуховувати, потенціалу коректора має вистачити.
А в майбутньому варто збирати або замовляти коректор з трансформаторами, хоч задоволення не з дешевих, але без нього ніяк не обійтись..)
Сподіваюсь, комусь написана інформація буде чимось корисна.
сделать нормальный для 6н8с транс сложно, уж очень много протеворечивых параметров и впервую очередь - большое Ri что требует транс с большой индуктивностью, но очень малой емкостью, короче - нереально. от того и крикливость на СЧ-ВЧ.
экранировать каскады все таки стоит, поймать самовозбуждение корректора очень легко. проявление которого в виде микрофонного эффекта самое малое, что может быть.
в катоды стоит попробовать поставить современные светодиоды подходящего напряжения и тока, их диффсопротивление в любом случае будет меньше R||C цепочки. если не хотите ставить светодиоды, то емкости надо увеличивать до 2200 мкФ.
если применяете дроссель с не очень маленьким активным (дабы не спалить кен), стоит попробовать увеличить последние питающие емкости, это добавит плотности НЧ.
согласно моего расчета Ваша RIAA цепочка вылетает за 5%.
для минимизации "шнурковых эхвектов", на выход стоит поставит КП с непосредственной связью.
В великій мірі з всім згодний, світлодіоди спробую "послухаю")
RIAA ланцюжок можна перерахувати, дочепити резисторів для більшої точності, виміряти. Я ще не перевіряв кількісну відповідність.
Можна буде в майбутньому побудувати в Маткаді на одній кординатній осі по точках графік RIAA з довідника, описати формулами ланцюжок і побудувати для нього графік залежності амплітуди від частоти.
Потім можна буде змінювати номінали деталей і підбирати найменшу відмінність від потрібного. Можна також побудувати різничний графік, виражений в дБ.
А які параметри ланцюжка в такій схемі мають бути щоб відхилення було мінімальним?
Згодний.
Але тоді краще варіювати R1 щоб номінали конденсаторів були з стандартних рядів. Згодом порахую і поекспериментую.
Цікаво, а як Ви відноситесь до каскадів з трансформаторним зв"язком? Якщо вважати, що в даному випадку навантаженням є катодний резистор, на ньому розсіюється основна маса енергії і лише її частина іде далі в RIAA ланцюжок. Відповідно наводяться шуми і тому подібне.
Якби стояв міжкаскадний трансформатор, навантаження першого каскаду можна було б привести відносно землі саме туди, куди потрібно, фактично напруга на наступний каскад поступала з катодного резистора, але розташованого саме там де потрібно.
Звичайно 6Н8С не найкраща лампа для трансформаторів, але мова іде про концепцію загалом.
Я слухав фонокоректор з трансформаторним зв"язком між каскадами на 6Н6П і ще якомусь радянському пентоді - звучав ну дуже уже добре, найкраще з того, що доводилось чути. І автор схеми пояснює заслугу хорошого звуку використанням міжкаскадних трансформаторів.
На Вашу думку, використання міжкаскадних трансформаторів здатно покращити параметри і звучання коректора?
не понял про нагрузку "катодного резистора", катод должен быть жестко привязан к земле, иначе происходящее не будет соответвовать ВАХ, и соответсвенно все расчеты можно выкинуть в мусор.
может имелся ввиду таки анодный резистор?
трансформаторы это... вобщем все лаповые сущности живут в них.
трансформатор является и ФНЧ и ФВЧ и мягким ограничителем, что для корректора есть положительным фактором.
с другой стороны межкаскадный транс с подмагничиванием это трудно реализуемая деталь, и часто хороший конечный результат наблюдается только в конкретной системе.
Так, анодний, пардон, наплутав.
Про складність реалізації і підмагнічування, нелінійності і тому подібне відомо.
Але результати прослуховування варіанта коректора вражають.
По праву, важко придумати, що можна ще додати і покращити в звучанні.
А от з резистивними навантаженнями, які доводилось слухати наче звучать добре, але завжди залишаються певні запитання.
Можливо, на декілька тисяч можна знайти варіанти хорошого промислового коректора, але послухати такі не випадало нагоди...
А якщо на вхід поставити 6ж4, потім трансформатор 1:1, потім після трансформатора пасивна корекція і вихідний каскад на тій самій 6SN7 ?
Такий варіант технічно буде технічно раціональним?
А зачем Вам трансформатор 1:1, какая его функция? Почему Вы считаете, что с ним лучше, чем без него? При проектировании устройства каждое телодвижение должно иметь цель. А так как решений имеющих только плюсы не существует, то нужно хорошо взвесить, а надо ли.
![[Изображение: Croft_SM_III_circuit.gif]](http://www.southampton.ac.uk/~apm3/diyaudio/Croft_SM_III_circuit.gif)
