(30-12-2019 14:46)black label писал(а): Чтобы, вот так вот: "достигших в широком смысле"? Увы, не знаю таких.
На самом деле это значит одно: кому-то такие люди не встречались. Но это не значит, что их нет. «Не знаю таких» - это просто не знаю. А я - знаю. На Земле более семи миллиардов людей разных культур, кто-то вообще может быть далек от всего этого и он не хуже вас поэтому.
(30-12-2019 14:46)black label писал(а): В том и была трагедия Шарикова - такая успешная, головокружительная карьера -
начальник подотдела очистки всё таки, но в остальном...
И вот исходя из этого происходит бесхитростная манипуляция, люди, которых со своих же слов не встречал, приравниваются к шарикову. Потрясающий уровень! Не любишь Цоя - всё, ты шариков, человек-собака.
В росії, он переслідуються всі субкультури: репери, свідки Єгови, баптисти. (люба субкультура - це контркультура офіційній державній культурі і ідеології) В Україні існують схожі тенденції. Це нагадує "старій гвардії" дещо. Радянська естрада ж що з себе представляла? Це суміш різних музичних жанрів + драматичне мистецтво. З цієї суміші бралося лише легка музика (ну бо тоді через музику дисидентські тенденції не прокатят): щось з легкої класичної оперетної (звідси порівняння Цоя з класичною музикою) російської музики, або сучасна циркова музика + клоунада, вар'єте, салонна музика і кафе, циганський роман, міський російський шансон, військові марші чи пісні про бойові дії, або військові номери, ну і агітпропівська музика. Навіть народні пісні довгий час не випускалися на сцену, ну бо там було про народну проблематику. Тому народну проблематику спершу вихолощували державним ідеологічним контролем, замінювали її на державний фольклор і тоді вже без "ідейної халтури" чи "невірного відображення дійсності" випускали на сцену. Інший варіант - безідейні виконавці (типу, а чому замість Цоя не можна було слухати Нікольського?):
Цитата:Я вообще не любитель музыки тех времен, поэтому с примерами туго. Но вот, например, вспомнился Константин Никольский. Я бесконечно далек от его творчества, но его песни не кажутся убогими. Слова с одной стороны не примитивны, а с другой - не утратили актуальности. Нормальная музыка, которая воспринимается так, как будто ее играли и записывали профессионалы, а не ресторанные лабухи на синтезаторе Касио. Повторюсь: это первое, что пришло в голову.
сприймається вона так, немов її записували і грали професіонали? Може це тому, що для естради є характерним розкішність кіно-концертних постановок, державний фольклор. Бо важливий блиск лише. Радянські вожді, як і масова публіка не сливуть меломанами, але мистецтво великих музикантів (наприклад, Еміль Гілельс) придає державі особливий блиск. (як і те, коли Депердьє приїздив; Тому в джазі дехто слухає джазові стандарти, наприклад? Тому ж рад.естрада ще й робила музику для музикантів (кіно для кіношників немов)) Типу головне лише блиск отой (тому на музиці можна лише заробляти або споживати).
Отслужив в армии, Никольский заканчивает курсы звукооператоров, становится звукооператором на Гостелерадио...
До речі, рок як і джаз, обвинувачувався в безідейності, бездуховності, ідеологічній отруті для радянської молоді, що він не несе в собі істотних ідейних цінностей і що його розважальний аспект придушує соціальну значимість. (це трохи нагадує Ваші слова про те, що Ваші зовсім маленькі діти (тому і не "шарющі" ше) хибно обирають реп тому). Протягом тривалого часу радянська преса відносила рок до розряду негативних, вважаючи за своєю суттю привнесеним або нав'язаним ззовні. (африканські культури, чи загниваючий запад) Головним фактом перших років історії радянської молодої рок-музики було її повне офіційне невизнання. Тому радянський рок у музично-стилістичному плані був несамостійним, наслідувальним через штучно створений довкола нього культурний вакуум. А ви це обертаєте як аргумент проти рок-виконавців: як через неякісне звучання і тд і тп ви "проти" російського року. І при цьому Ви добре орієнтуєтеся у темах навколо Цоя: Ви сам Вишню згадали, виступ Цоя на американському кінофестивалі, підтягли сюди Нікольського (Нікольський - це якраз як правильний з точки зору рад.естради "рокерський Моцарт", точніше "Рокерський Юрій Антонов").
Це не обовязково має натякати на комунізм. Є ж ще й чекізм.
Це не схоже на безглузддя. Ви з натхненням пишете свої коментарі концептуально. Ваш батько справді був інженером? Був лише ним?
(30-12-2019 20:26)Don Cornelius писал(а): ...
И вот исходя из этого происходит бесхитростная манипуляция, люди, которых со своих же слов не встречал, приравниваются к шарикову. Потрясающий уровень! Не любишь Цоя - всё, ты шариков, человек-собака.
А у вас сейчас не так что ли? Замените "Цоя" на любого из ваших нынешних героев! - И всё. "Ты Шариков, человек-собака".
(31-12-2019 01:16)Upgrader писал(а): А у вас сейчас не так что ли? Замените "Цоя" на любого из ваших нынешних героев! - И всё. "Ты Шариков, человек-собака".
(30-12-2019 20:31)Nekrozov писал(а): Don Cornelius, вам не надоело? Ваши нападки на Цоя смешны и нелепы, да и себя вы выставляете, мягко говоря, не в лучшем виде.
Так я ведь и не поднимаю тему. Кто-то что-то спросит - я отвечу.
(30-12-2019 23:01)4ward писал(а): Інший варіант - безідейні виконавці (типу, а чому замість Цоя не можна було слухати Нікольського?):
Мне иногда сложно аргументировать, ведь я в роке не специалист. Если Никольский - "рокерский Юрий Антонов" (кстати, хоть и гадкий человечишко, но довольно талантливый и плодовитый музыкант), то возьмите Федора Чистякова. Он далек от официального признания совком, песни (тексты) далеко не примитивные и не безыдейные, а в плане музыкальных талантов сравнивать его с Цоем просто смешно. Человек с непростой судьбой. Но он в забвении, а с Цоем до сих пор носятся как с писаной торбой. Почему так? Просто кто-то разбился в ДТП, а кто-то - нет.
(30-12-2019 23:01)4ward писал(а): До речі, рок як і джаз, обвинувачувався в безідейності, бездуховності, ідеологічній отруті для радянської молоді, що він не несе в собі істотних ідейних цінностей і що його розважальний аспект придушує соціальну значимість. (це трохи нагадує Ваші слова про те, що Ваші зовсім маленькі діти (тому і не "шарющі" ше) хибно обирають реп тому).
Вы очень хорошо написали. Совки обвиняли рок в безыдейности. Теперь рокеры выросли и обвиняют в безыдейности условных реперов ("электронщиков" и т. д. - на Ваш вкус). Ленинградский рок-клуб, "квартирники" и воспетый фольклором "портвейн" - это всё культура и духовность. Танцевальные клубы, оупен-эйры, рейвы и, возможно, альтернативы алкоголю - это всё деградация, разложение, бездуховность и внутренняя пустота. Так? Ну конечно же, куда же этому поколению до высокодуховного Гребенщикова, который трахал жен своих друзей и коллег на этих сейшенах!
А что касается выбора моих малолетних детей, так я просто стараюсь придушить в себе вот это вот, описанное выше. Не осуждаю и не критикую их вкусы. Мы три сезона водили их в филармонию по детским абонементам, поначалу им нравилось. Потом интерес пропал, им стало в тягость ходить на эти концерты. Я решил, что не стоит ничего навязывать, пускай слушают, что хотят. И я не стану их убеждать, что стоит обратиться к истокам и начать слушать Джеймса Брауна. Я уважаю их выбор и не считаю его ошибочным.
Всех фанатов Цоя сотоварищи поздравляю с наступающим Новым Годом! Будьте в новом году умнее Цоя!
(31-12-2019 11:02)Don Cornelius писал(а): Всех фанатов Цоя сотоварищи поздравляю с наступающим Новым Годом! Будьте в новом году умнее Цоя!
Не вважаю себе фанатом НІЧОГО, крім Життя, але дякую за поздоровлення. Навзаєм.
Може наступного року Вам пощастить бути розумшішим від Цоя, а поки що ні. Нажаль.
Да.... Все значительно хуже, чем я мог себе представить.
... и самое главное ни Цой, причем ни как музыкант, ни как поэт, ни как просто человек, тут совершенно ни при чем... Не говоря уже о Джеймсе Брауне.
Дон Корнеліус вихолощив з аргумента більшу частину обєктивної інформації і все спростив до контрастного свого прийому "фізики і лірики": мовляв "Теперь рокеры выросли и обвиняют в безыдейности условных реперов ("электронщиков" и т. д. - на Ваш вкус)". Це примітивно.
Так само Ви поступили, коли Упградер застосував до Вас Ваш же прийом "перевертання", коли вказав Вам на те, коли Ви проекцією приписуєте іншим свої недоліки. Що так само, просто "от фонаря" можна назвати будь-якого Вашого героя (не лише музичного) і Вас, як прихильника, що "происходит бесхитростная манипуляция, люди, которых со своих же слов не встречал, приравниваются к шарикову." Рівно, як це Ви прирівнюєте всіх до Шарікових, якщо ті не розділяють Вашу позицію щодо рокерів, реперів, шансону, і радянської атрибутики. Хоча, Ви інколи пишете "тонше": немов інші просто "залишились в дитинстві і не можуть признати, що Цой і те все решта - шлак". Ви пишите абсолютно те саме, що й один користувач на форумі з специфічною аватаркою з Одеси: у нього всі люди - мусорні відра, а у вас - "удивительно отталкивающие персонажи". І у нього і у Вас - однакові перекоси щодо пропроційного обґрунтованого прагнення до справедливості стосовно незначних невдоволень чи приводів, та стосовно великої несправедливості.
(До речі, якщо _Violator_ правий в тому, що Його Величність перевернула стопочку і тому видала цілком актуальне і влучне зауваження. То, перед Новим Роком є ймовірність, що в спілкування тут прийде обєктивність? ))) (жарт. пардон)
Так само, контрастом Ви поступили у відповідь на відеоролик від JohnZepp.
Ви припустили, що JohnZepp вказує Вам, що Ви Шаріков.
Людина могла просто відобразити образ того явища, котре викликає аналогію, схожість.
От у тому ролику є все, що характерне для рад.естради: хоровий спів, "єдинство і висота всіх художніх компонентів і гуманізм", ну і радянськість. Я може 7 разів прокручував цей ролик через оту висоту усіх художніх компонентів. Вражає, ні? А Ви змогли це інтерпретувати лише так, що Вам вказують, що Ви - Шаріков. Це знову отой контраст і ті крайні полюси.
Ви написали, "JohnZepp, Вы очень интересно пишете о музыке и пластинках, но сарказм с Собачьим сердцем выглядит на фоне этого банально и деже несколько тупо."
Власне, що JohnZepp попав в яблучко, як і завжди, й тут.
Всі Ваші аргументи, Дон Корнеліус, - звичайна муть з штампів-кліше радянського штибу + контрастне мислення. Більше нічого немає абсолютно.
(22-01-2020 12:00)Ловец сноВ писал(а): ГРУППА "КИНО" ВЫСТУПИТ В ЭТОМ ГОДУ
Хоть все прекрасно понимают, что давно нет никакой группы Кино, половина участников (включая самого главного) умерла, но все равно используется такая формулировка. Не трибьют, не вечер памяти, не еще что-то, а именно так - выступление группы Кино. Даже не знаю... С одной стороны мне это кажется аморальным, а с другой - почему бы и нет? Если за этот симулякр готовы платить, то почему бы не состричь бабла с экзальтированной толпы уже немолодых фанатов Цоя? И ведь пойдут, будут потом рассказывать и про "душевную атмосферу", и про "хорошее звучание" и еще про что-то. Просто умора!
(23-01-2020 07:23)Don Cornelius писал(а): С одной стороны мне это кажется аморальным,
А мне кажется, наш несовершенный мир, изобилует настолько более аморальными вещами,
что применить это слово действительно к месту не составит особого труда.
(23-01-2020 07:23)Don Cornelius писал(а): а с другой - почему бы и нет? Если за этот симулякр готовы платить, то почему бы не состричь бабла с экзальтированной толпы уже немолодых фанатов Цоя? И ведь пойдут, будут потом рассказывать и про "душевную атмосферу", и про "хорошее звучание" и еще про что-то. Просто умора!
Но ведь они, о том же! Действительно, почему бы и нет?
Что необычного в том, что люди готовы выкладывать деньги
за такого рода развлечения? Только случай с "Кино" вам кажется таким уникальным?
Десятки таких "просто умор", практикуются во всём мире и никто не чувствует
себя обманутым, потому что и атмосфера среди собравшихся,
действительно душевная, да и звучание часто бывает хорошим.
(27-01-2020 21:55)black label писал(а): Только случай с "Кино" вам кажется таким уникальным?
Десятки таких "просто умор", практикуются во всём мире и никто не чувствует себя обманутым
Нет, не кажется. Раз в несколько лет я замечаю плакаты с концертами группы Queen и небольшими пометками внизу - не Queen, конечно, но музыка их. Мне это напоминает забавную традицию одного из индонезийских народов, связанную с эксгумацией трупов. Там периодически выкапывают трупы и наряжают их, празднуя таким образом какой-то праздник. Там тоже никто себя обманутым не чувствует.
Бывает, но это только ваши личные переживания,
каким-то образом возникающие из закоулков подсознания,
глядя на выступления вполне живых музыкантов.
Когда, например я слышу мелодию группы Queen -
знаете конечно, все мы люди порой странные,
но с эксгумацией трупов, мой ассоциативный ряд
никогда не складывался. Обязательно когда-нибудь попробую снова.
Ну конечно же, куда же этому поколению до высокодуховного Гребенщикова, который трахал жен своих друзей и коллег на этих сейшенах! 
